Rupture - Laurie Darmon

Une porte qui claque,

Un, deux, trois verres de cognac

tombent en vrac c’est l’attaque et puis elle craque.

Limbes, solitude, lassitude,

se dénude une prélude inquiétude interlude d’une jeune fille prude.

C’est juste une fin un peu banale,

le final, terminal histoire sentimentale qui fait

son carnaval

Puis vient la renaissance, imprudence on s’en balance, c’est la démence.

Passé composé d’une épopée démesurée, délurée, incendiée même oubliée.

Futur de quelques murmures, écriture nocturne d’une aventure aux allures

obscures.

Paroles qui dérapent,

Un deux trois gouttes sur la nappe;

Il l’attrape elle le frappe.

Prochaine étape, puis on se bagarre, se sépare,

départ pour un long cauchemar style polar en boulevard

d’un beau bazar.

Ce sont les restes d’une ivresse de jeunesse de vieillesse une tendresse qui

s’abaisse à la tristesse.

Souvenir, de ces beaux sourires quelques soupirs pire qu’un désir,

trace d’un délire.

Passé composé d’une épopée démesurée, délurée, incendiée même oubliée.

Futur de quelques murmures, écriture nocturne d’une aventure aux allures

obscures.

Passé composé d’une épopée démesurée, délurée, incendiée même oubliée.

Futur de quelques murmures, écriture nocturne d’une aventure aux allures

obscures.

Aux baisers ratures,

Aux parfums impurs,

Aux corps immatures…

Passé composé d’une épopée démesurée, délurée, incendiée même oubliée.

Futur de quelques murmures, écriture nocturne d’une aventure aux allures

obscures.

Passé composé d’une épopée démesurée, délurée, incendiée même oubliée.

Futur de quelques murmures, écriture nocturne d’une aventure aux allures

obscures.

C'était juste une rupture, morsure, cassure, fêlure, quelque chose qui se casse,

qui te dépasse, des planchers que l’on débarrasse.

C’est ton cœur que l’on dévaste, c’est quelque chose qui finira

par se tasser.

грюкнувши дверима,

Один, два, три келихи коньяку

падіння - це атака, а потім вона трісне.

Лімбо, самотність, втома,

роздягає тривожну прелюдію молодої дівчини.

Це просто тривіальний кінець,

остання, кінцева сентиментальна історія, яка створює

його карнавал

Потім настає відродження, безрозсудність нам байдуже, це божевілля.

Минуле, складене з непропорційного, зухвалого, вигорілого, навіть забутого епосу.

Майбутнє кількох пошепки, нічне написання пригоди, яка виглядає

незрозумілий.

Слова, що ковзають,

Одна дві три краплі на скатертину;

Він хапає її, вона б'є його.

Наступний крок, тоді ми боремося, розходимося,

виїзд на довгий кошмар у стилі трилера на бульварі

гарного базару.

Вони - залишки сп'яніння молодості старості ніжністю, що

опускається до смутку.

Пам'ять, про ті прекрасні посмішки деякі зітхання гірші за бажання,

сліди марення.

Минуле, складене з непропорційного, зухвалого, вигорілого, навіть забутого епосу.

Майбутнє кількох пошепки, нічне написання пригоди, яка виглядає

незрозумілий.

Минуле, складене з непропорційного, зухвалого, вигорілого, навіть забутого епосу.

Майбутнє кількох пошепки, нічне написання пригоди, яка виглядає

незрозумілий.

Щоб стерті поцілунки,

З нечистими духами,

Для незрілого тіла...

Минуле, складене з непропорційного, зухвалого, вигорілого, навіть забутого епосу.

Майбутнє кількох пошепки, нічне написання пригоди, яка виглядає

незрозумілий.

Минуле, складене з непропорційного, зухвалого, вигорілого, навіть забутого епосу.

Майбутнє кількох пошепки, нічне написання пригоди, яка виглядає

незрозумілий.

Це був просто розрив, укус, розрив, тріщина, щось зламалося,

що перевищує вас, підлоги, які розчищені.

Це твоє серце, яке ми спустошуємо, це те, що закінчиться

шляхом заселення.