Malsain - Laurie Darmon

Le ciel est gris et j’ai le teint vieilli

Un peu triste, pessimiste, mais surtout, un peu triste

Tu apparais et moi, je disparais

Je renais, c’est pas vrai, mais surtout, je renais

Je parle toute seule et je reste là

Et je nage et je plonge jusqu'à c’que je me noie

Je parle toute seule, j’me fais mon cinéma

Et je sais et je pleure et j’ai peur

Trop de maladresse et je n’ai même plus d’adresse

Il ne me reste que le sourire

Le sourire quand je te vois rire, toi

Toi, l’autre moi, je veux le croire

Je veux le croire, t’es mon miroir

Je veux le voir, c’est illusoire

Trop de maladresse et je n’ai même plus d’adresse

Il ne me reste que le sourire

Le sourire quand je te vois rire, toi

Toi, l’autre moi sous mes faux airs

Mon antithèse, parfait contraire

Il faut se taire

La vie est belle et je touche le bonheur

Le bonheur puis douleur, mais surtout, le bonheur

Tu n’aimes rien et je suis tes humeurs

Et soudain, tout est vain, mais surtout, c’est malsain

Je parle toute seule et je reste là

Tu avances, je me perds, je m’enfonce dans les bois

Je parle toute seule, j’me fais mon cinéma

Tout va bien, tout est beau, ça sonne faux

Trop de maladresse et je n’ai même plus d’adresse

Il ne me reste que le sourire

Le sourire quand je te vois rire, toi

Toi, l’autre moi, je veux le croire

Je veux le croire, t’es mon miroir

Je veux le voir, c’est illusoire

Trop de maladresse et je n’ai même plus d’adresse

Il ne me reste que le sourire

Le sourire quand je te vois rire, toi

Toi, l’autre moi sous mes faux airs

Mon antithèse, parfait contraire

Il faut se taire

Il faut que tu t’en ailles, je dois retrouver mon toit

Mon nid s'écaille

Je ne sais plus vivre et je sens que je dérive

Par

Trop de maladresse et je n’ai même plus d’adresse

Il ne me reste que le sourire

Le sourire quand je te vois rire, toi

Toi, l’autre moi, je veux le croire

Je veux le croire, t’es mon miroir

Je veux le voir, c’est illusoire

Trop de maladresse et je n’ai même plus d’adresse

Il ne me reste que le sourire

Le sourire quand je te vois rire, toi

Toi, l’autre moi sous mes faux airs

Mon antithèse, parfait contraire

Il faut se taire

Небо сіре, а колір обличчя в мене постарілий

Трохи сумно, песимістично, але переважно трохи сумно

Ти з'являєтьсяш, а я зникаю

Я відроджуюсь, це неправда, але, перш за все, я відроджуюсь

Я розмовляю сама з собою і залишаюся тут

І я плаваю, і пірнаю, поки не потону

Я розмовляю сама з собою, я створюю своє кіно

І я знаю, і я плачу, і мені страшно

Забагато незграбності, а я навіть не маю адреси

Все, що мені залишилося, це посмішка

Посмішка, коли я бачу, як ти смієшся

Ти, інший я, я хочу в це вірити

Я хочу вірити, ти моє дзеркало

Я хочу це побачити, це ілюзорно

Забагато незграбності, а я навіть не маю адреси

Все, що мені залишилося, це посмішка

Посмішка, коли я бачу, як ти смієшся

Ти, інший я під моїм фальшивим виглядом

Моя антитеза, повна протилежність

Треба мовчати

Життя прекрасне, і я торкаюся щастя

Щастя потім біль, але перш за все щастя

Тобі нічого не подобається, а я твій настрій

А раптом все марно, а переважно нездорово

Я розмовляю сама з собою і залишаюся тут

Ти йдеш далі, я заблукаю, заглиблюсь у ліс

Я розмовляю сама з собою, я створюю своє кіно

Все добре, все красиво, це звучить фальшиво

Забагато незграбності, а я навіть не маю адреси

Все, що мені залишилося, це посмішка

Посмішка, коли я бачу, як ти смієшся

Ти, інший я, я хочу в це вірити

Я хочу вірити, ти моє дзеркало

Я хочу це побачити, це ілюзорно

Забагато незграбності, а я навіть не маю адреси

Все, що мені залишилося, це посмішка

Посмішка, коли я бачу, як ти смієшся

Ти, інший я під моїм фальшивим виглядом

Моя антитеза, повна протилежність

Треба мовчати

Ти повинен йти, я повинен знайти свій дім

Моє гніздо лущиться

Я вже не знаю, як жити, і відчуваю, що дрейфую

За

Забагато незграбності, а я навіть не маю адреси

Все, що мені залишилося, це посмішка

Посмішка, коли я бачу, як ти смієшся

Ти, інший я, я хочу в це вірити

Я хочу вірити, ти моє дзеркало

Я хочу це побачити, це ілюзорно

Забагато незграбності, а я навіть не маю адреси

Все, що мені залишилося, це посмішка

Посмішка, коли я бачу, як ти смієшся

Ти, інший я під моїм фальшивим виглядом

Моя антитеза, повна протилежність

Треба мовчати