Bonjour tristesse - Laurie Darmon

Bonjour tristesse, comment m’as-tu trouvée?

J’avais pris soin pourtant de ne me révéler jamais

Au grand jour de tes armes, j’avais installé une alarme

C'était l’arme de mon âme contre le vacarme de mes larmes

Des armées désormais désertées par mes idéaux

Se soient fait deux feux affolés aux fumées à fleur de peau

Je vagabonde dans mes songes endeuillés

Je vaque dans le vague d’un nouveau décor ombragé

Sans crier gare, elle s’est enfuie

La petite fille de mon pays

Elle s’est enfoncée dans la nuit

Des temps qui filent sans faire de bruit

Naïve et encore pleine d’espoir

Un soir, elle s’est baladée tard

Aux alentours d’un café noir

Rencontre nocturne du désespoir

Ma chère tristesse quand me quitteras-tu?

Tu me fais le cœur lourd et le regard couleur déçue

Mon enfance s’envole, mes rêves s'évaporent

Mes ambitions se défilent et se faufilent dans la file d’attente

Imaginaire, insoutenable, incendiaire

Insolvable, insupportable et sans frontière

La reine trône seule sur son univers en plume

Détrônée par le temps, la voici jetée sur le bitume

Le bitume

Le bitume

Sans crier gare, elle s’est enfuie

La petite fille de mon pays

Elle s’est enfoncée dans la nuit

Des temps qui filent sans faire de bruit

Naïve et encore pleine d’espoir

Un soir, elle s’est baladée tard

Aux alentours d’un café noir

Rencontre nocturne du désespoir

Le désespoir

C’est quand il est trop tard

Et qu’il fait noir

Le désespoir

C’est pas fatal

Désespoir en espoir

Sans crier gare, elle s’est enfuie

La petite fille de mon pays

Elle s’est enfoncée dans la nuit

Des temps qui filent sans faire de bruit

Naïve et encore pleine d’espoir

Un soir, elle s’est baladée tard

Aux alentours d’un café noir

Rencontre nocturne du désespoir

Привіт, печаль, як ти мене знайшов?

Однак я подбала про те, щоб ніколи не розкриватися

До білого дня вашої зброї я поставив тривогу

Це була зброя моєї душі проти шуму моїх сліз

Армії тепер покинули мої ідеали

Два лісових пожежі виникли з димом на поверхні шкіри

Я блукаю у своїх скорботних мріях

Я махаю на хвилі нової тінистої обстановки

Без попередження вона втекла

Маленька дівчинка з моєї країни

Вона потонула в ніч

Часи, що минають тихо

Наївний і все ще сподівається

Одного вечора вона пізно прогулялася

Навколо чорна кава

Нічна зустріч відчаю

Мій милий смуток, коли ти покинеш мене?

Від тебе важко на серці, а очі розчаровуються

Моє дитинство відлітає, мої мрії випаровуються

Мої амбіції вислизають і пробираються в чергу

Уявний, нежиттєздатний, запальний

Неплатоспроможний, нестерпний і без кордонів

Королева сидить одна у своєму пернатому всесвіті

Повалений часом, тут його кидають на асфальт

Бітум

Бітум

Без попередження вона втекла

Маленька дівчинка з моєї країни

Вона потонула в ніч

Часи, що минають тихо

Наївний і все ще сподівається

Одного вечора вона пізно прогулялася

Навколо чорна кава

Нічна зустріч відчаю

Відчай

Ось тоді вже пізно

І темно

Відчай

Це не смертельно

Відчай надії

Без попередження вона втекла

Маленька дівчинка з моєї країни

Вона потонула в ніч

Часи, що минають тихо

Наївний і все ще сподівається

Одного вечора вона пізно прогулялася

Навколо чорна кава

Нічна зустріч відчаю