Зеленоглазая - Крестовый туз

Мне не стонется, мне не плачется,

Рассчитался с судьбою давно по долгам.

Почему же опять мои ангелы в розыске значатся?

И молюсь я каким-то неправильным снова богам…

И святого почти не осталось мне,

Грузы тяжкие оковами тянут ко дну…

Но и в радости, и в усталости

Вспоминаю твои я глаза и в них снова тону…

Зеленоглазая моя, уж столько раз

Хотел упасть в болотный омут твоих глаз…

За глаза твои, за слова твои,

За касание тёплых рук

Я готов снести на своём пути

Миллионы бед и разлук.

За глаза твои, за слова твои,

За касание тёплых рук

Я готов снести на своём пути

Миллионы бед и разлук.

Я сумел уйти от предательства,

От посланника смерти — шального свинца…

Так скажи же, зачем и какие нужны доказательства?

То, что было — то было, судьбе всё отдал до конца.

В синем небе летают всегда птицы разные,

Надо мной же опять всё кружит вороньё.

Только ты — словно солнышко мне, зеленоглазая,

Посвети и согрей одинокое сердце моё!

Я не избалован любовью,

И много радостей не знал,

Лишь время то, что был с тобою,

Я только жизнью и считал.

За глаза твои, за слова твои,

За касание тёплых рук

Я готов снести на своём пути

Миллионы бед и разлук.

За глаза твои, за слова твои,

За касание тёплых рук

Я готов снести на своём пути

Миллионы бед и разлук.

Зеленоглазая моя, уж столько раз

Хотел упасть в болотный омут твоих глаз…

За глаза твои, за слова твои,

За касание тёплых рук

Я готов снести на своём пути

Миллионы бед и разлук.

За глаза твои, за слова твои,

За касание тёплых рук

Я готов снести на своём пути

Миллионы бед и разлук.

Я готов снести на своём пути

Миллионы бед и разлук.

Миллионы бед и разлук.

Миллионы бед и разлук.

Мені не стонеться, мені не плачеться,

Розрахувався із долею давно за боргами.

Чому знову мої ангели в розшуку значаться?

І молюся я якимось неправильним знову богам…

І святого майже не залишилося мені,

Вантажі тяжкі кайданами тягнуть до...

Але і в радості, і втоми

Згадую твої я очі і в них знову тону ...

Зеленоока моя, вже стільки разів

Хотів упасти в болотний вир твоїх очей...

За очі твої, за слова твої,

Заторкання теплих рук

Я готовий знести на своєму шляху

Мільйони бід і розлук.

За очі твої, за слова твої,

Заторкання теплих рук

Я готовий знести на своєму шляху

Мільйони бід і розлук.

Я зумів втекти від зради,

Від посланця смерті — шаленого свинцю...

То скажи, навіщо і які потрібні докази?

Те, що було — те було, долі все віддав до кінця.

У синьому небі літають завжди птахи різні,

Наді мною вже знову все кружляє вороння.

Тільки ти — немов сонечко мені, зеленоока,

Посвіти і грій самотнє серце моє!

Я не розпещений любов'ю,

І багато радостей не знав,

Лише час те, що був із тобою,

Я тільки життям і вважав.

За очі твої, за слова твої,

Заторкання теплих рук

Я готовий знести на своєму шляху

Мільйони бід і розлук.

За очі твої, за слова твої,

Заторкання теплих рук

Я готовий знести на своєму шляху

Мільйони бід і розлук.

Зеленоока моя, вже стільки разів

Хотів упасти в болотний вир твоїх очей...

За очі твої, за слова твої,

Заторкання теплих рук

Я готовий знести на своєму шляху

Мільйони бід і розлук.

За очі твої, за слова твої,

Заторкання теплих рук

Я готовий знести на своєму шляху

Мільйони бід і розлук.

Я готовий знести на своєму шляху

Мільйони бід і розлук.

Мільйони бід і розлук.

Мільйони бід і розлук.