Я кричу Стой! - Крестовый туз

ОПУСТЕЛ СЕЙЧАС КОГДА-ТО ШУМНЫЙ ВОКЗАЛ,

ГДЕ ТЕБЯ ПРОВОЖАЛ, ГДЕ ТЕБЯ ВСТРЕЧАЛ Я ВСЕГДА, Я ВСЕГДА…

И ГДЕ-ТО ТАЮТ ВДАЛИ, НА КРАЮ ЗЕМЛИ,

СЛОВНО ДВЕ СТРУНЫ, ЭТИ РЕЛЬСЫ, ЧТО ТЕБЯ УВЕЛИ… НАВСЕГДА…

ПРИПЕВ:

Я КРИЧУ: «СТОЙ!», Я БЕГУ ЗА ТОБОЙ,

НО НЕ СМОЖЕШЬ ТЫ КРИК УСЛЫШАТЬ МОЙ НИКОГДА… НИКОГДА…

УЕЗЖАЕШЬ, ЛЮБОВЬ ЗАБИРАЯ С СОБОЙ,

ОСТАВЛЯЯ МНЕ ТОЛЬКО ЗЛУЮ БОЛЬ, НАВСЕГДА… НАВСЕГДА…

ВОТ ПРОЩАЛЬНЫЙ ГУДОК РАЗОРВАЛ СЕРДЦА,

Я НЕ ПОНЯЛ, ГДЕ НАЧАЛО КОНЦА И ЗАЧЕМ, НУ ЗАЧЕМ…

НУ, СКАЖИ, ЗАЧЕМ РАССТАЁМСЯ МЫ, И ЗАЧЕМ МЕНЯ

ОСТАВЛЯЕШЬ НА ПОРОГЕ ТЬМЫ НАСОВСЕМ?..

ПРИПЕВ.

ГУЛКИЙ СТУК КОЛЁС УЖЕ ПОЧТИ ЗАТИХ,

НЕ УВИДИШЬ ТЫ ЭТИХ СЛЁЗ МОИХ НИКОГДА… НИКОГДА…

ОПУСТЕЛ ПЕРРОН, ТВОЙ ПРОПАЛ ВАГОН,

И ПО НЕБУ СЕРЫЕ ТУЧИ ПЛЫВУТ, КАК БЕДА… КАК БЕДА…

ПРИПЕВ.

ОПУСТІВ ЗАРАЗ КОЛИСЬ ШУМНИЙ ВОКЗАЛ,

ДЕ ТЕБЕ ПРОВОЖАВ, ДЕ ТЕБЕ ЗУСТРІЧАВ Я ЗАВЖДИ, Я ЗАВЖДИ…

І ДЕ-ТО ТАЮТЬ ВДАЛИ, НА КРАЮ ЗЕМЛІ,

НАСЛОВО ДВІ СТРУНИ, ЦІ РЕЛЬСИ, ЩО ТЕБЕ ЗБІЛИ… НАЗАВЖДИ…

ПРИСПІВ:

Я КРИЧУ: «СТІЙ!», Я БІГУ ЗА ТОБОЙ,

АЛЕ НЕ ЗМОЖЕШ ТИ КРИК ПОЧУТИ МІЙ НІКОЛИ… НІКОЛИ…

ЇДЖЕШ, ЛЮБОВ ЗАБИРАЮЧИ З СЕБЕЮ,

ЗАЛИШАЮЧИ МЕНІ ТІЛЬКИ ЗЛИЙ БІЛЬ, НАЗАВЖДИ… НАЗАВЖДИ…

Ось ПРОЩАЛЬНИЙ ГУДОК РОЗІРВАВ СЕРЦЯ,

Я НЕ ЗРОЗУМІВ, ДЕ ПОЧАТОК КІНЦЯ І НАВІЩО, НУ НАВІЩО…

НУ, СКАЖИ, НАВІЩО ВІТАЄМОСЯ МИ, І НАВІЩО МЕНЕ

ЗАЛИШАЄШЬ НА ПОРОГІ тьми назовні?

ПРИСПІВ.

ГУЧНИЙ СТУК КОЛІС ВЖЕ майже затих,

НЕ ПОВІДИШЬ ТИ ЦИХ СЛІЗ МОЇХ НІКОЛИ… НІКОЛИ…

ОПУСТІВ ПЕРРОН, ТВІЙ ЗНИК ВАГОН,

І ПО НЕБУ СЕРІ Хмари ПЛИВУТЬ, ЯК БЕДА… ЯК БІДА…

ПРИСПІВ.