Эскалатор - Крестовый туз

Он два года писал и два года она отвечала…

Он вернулся, и он позвонил и увидеть хотел,

И спросить, почему так внезапно она замолчала?..

Он спешил на свидание к ней, он просто летел…

Среди шумной толпы они встретились в центре зала,

И она протянула конверт прямо на бегу, —

«Извини, тороплюсь, вот все письма" — она сказала

«Ты прости, но я больше встречаться с тобой не могу!..»

Он пытался её удержать, он за что-то просил прощенья…

Но она отвернулась, и сунула в руки конверт…

И большой эскалатор, наверно, в сто тысяч ступеней

Подхватил её быстро, и быстро понёс наверх…

Припев:

А он стоял, как дурак, и плакал,

Вслед взглянуть не хватало сил…

А безжалостный эскалатор,

Он всё дальше её уносил

Всё дальше, всё дальше её уносил,

Всё дальше и дальше её уносил…

Кто-то остановился и кто-то спросил: «Что случилось?

Что с вами?»

Непонятный вопрос, он теперь просто ни к чему…

«Что случилось, что с вами?.." — ну как тут сказать словами…

Никакими словами уже не помочь ему…

Среди шумной толпы он стоял, глаз поднять не смея…

И гудело метро, и он комкал ненужный конверт…

А большой эскалатор, наверно, в сто тысяч ступеней

Всё быстрей и быстрее её уносил наверх…

Припев.

Он спешил на свиданье, он просто летел,

Он быстрее её увидеть хотел…

Но она уже где-то вдалеке,

Лишь ненужные письма, — конверт в руке…

А он стоял, как дурак, и плакал,

Вслед взглянуть не хватало сил…

А безжалостный эскалатор

Всё дальше, всё дальше её уносил…

Припев.

Він два роки писав і два роки вона відповідала...

Він повернувся, і він подзвонив і побачити хотів,

І спитати, чому так раптово вона замовкла?..

Він поспішав на побачення до неї, він просто летів…

Серед шумного натовпу вони зустрілися в центрі зали,

І вона простягла конверт прямо на бігу, —

«Вибач, поспішаю, ось усі листи» — вона сказала

«Ти пробач, але я більше зустрічатися з тобою не можу!..»

Він намагався її утримати, він за щось просив прощення...

Але вона відвернулась, і сунула в руки конверт...

І великий ескалатор, напевно, сто тисяч щаблів

Підхопив її швидко, і швидко поніс нагору...

Приспів:

А вон стояв, як дурень,і плакав,

Слідом поглянути не вистачало сил…

А безжальний ескалатор,

Він все далі її зносив

Все далі, все далі її забирав,

Все далі і далі її забирав ...

Хтось зупинився і хтось запитав: Що сталося?

Що з вами?"

Незрозуміле питання, він тепер просто ні до чого…

«Що сталося, що з вами?..» — ну як тут сказати словами…

Ніякими словами вже не допомогти йому…

Серед шумного натовпу він стояв, око підняти не сміяючись.

І гуло метро, ​​і він комкав непотрібний конверт...

А великий ескалатор, напевно, сто тисяч щаблів

Все швидше і швидше її забирав нагору ...

Приспів.

Він поспішав на побачення, він просто летів,

Він швидше її побачити хотів...

Але вона вже десь далеко,

Лише непотрібні листи, - конверт в руці ...

А вон стояв, як дурень,і плакав,

Слідом поглянути не вистачало сил…

А безжальний ескалатор

Все далі, все далі її забирав…

Приспів.