Давай, налей! (Русский Стандарт) - Крестовый туз

А где-то там опять дожди залили,

А нам сегодня это все равно,

Ведь поляну мы давно накрыли —

Будем пить мы водку и вино.

И пускай полно у всех проблем,

За столом не будет грустных тем.

Давай налей, браток, стандарта

За наше грешное житье,

За то, чтоб в масть легла вся карта,

За детство с юностью свое.

За то, чтоб в масть легла вся карта,

За детство с юностью свое.

Выпьем за друзей — хороших, верных,

Что еще из детства пронесли

Из дворов и улиц самых первых

Те законы, по которым шли;

За девчонок, что домой спешили

В тихом летнем дворике моем,

И за тех, с которыми грешили,

Выпьем, а потом опять нальем.

Давай налей, браток, стандарта

За наше грешное житье,

За то, чтоб в масть легла вся карта,

За детство с юностью свое.

Вспомним пацанов своих: как вместе

За понятья дрались до крови,

По неписанным законам чести

Отвечая за слова свои.

Выпьем мы за матерей, что ждали

Нас порой до позднего поздна,

И, конечно, нас потом ругали —

Мать, она у каждого одна.

Давай налей, браток, стандарта

За наше грешное житье,

За то, чтоб в масть легла вся карта,

За детство с юностью свое.

За то, чтоб в масть легла вся карта,

За детство с юностью свое.

Выпьем и за тех, что с нами нету,

И за тех, кто насовсем ушел.

Жизнь бросает судьбы, как монету —

Кому решка, а кому орел.

Важно быть не нищим или принцем,

Просто чтобы иногда везло.

Нужно соблюдать всего лишь принцип —

Никому не делать западло.

Давай налей, браток, стандарта

За наше грешное житье,

За то, чтоб в масть легла вся карта,

За детство с юностью свое.

За то, чтоб в масть легла вся карта,

За детство с юностью свое.

Пусть же беды больше не вернутся,

А удача будет и не раз.

Пусть твои глаза всегда смеются,

И пускай все будет высший класс.

Давай налей, браток, стандарта

За наше грешное житье,

За то, чтоб в масть легла вся карта,

За детство с юностью свое.

За то, чтоб в масть легла вся карта,

За детство с юностью свое,

За детство с юностью свое.

А десь там знову дощі залили,

А нам сьогодні це все одно,

Адже галявину ми давно накрили —

Питимемо ми горілку і вино.

І нехай повно у всіх проблем,

За столом не буде сумних тем.

Давай налий, братку, стандарту

За наше грішне життя,

За те, щоб у мість лягла вся карта,

За дитинство з юністю своє.

За те, щоб у мість лягла вся карта,

За дитинство з юністю своє.

Вип'ємо за друзів — добрих, вірних,

Що ще з дитинства пронесли

З дворів та вулиць найперших

Ті закони, за якими йшли;

За дівчат, що додому поспішали

У тихому літньому дворику моєму,

І за тих, з якими грішили,

Вип'ємо, а потім знову наллємо.

Давай налий, братку, стандарту

За наше грішне життя,

За те, щоб у мість лягла вся карта,

За дитинство з юністю своє.

Згадаймо пацанів своїх: як разом

За поняття билися до крові,

За неписаними законами честі

Відповідаючи за слова свої.

Вип'ємо ми за матерів, що чекали

Нас часом до пізнього,

І, звичайно, нас потім лаяли—

Мати, вона у кожного одна.

Давай налий, братку, стандарту

За наше грішне життя,

За те, щоб у мість лягла вся карта,

За дитинство з юністю своє.

За те, щоб у мість лягла вся карта,

За дитинство з юністю своє.

Вип'ємо і за тих, що з нами нема,

І за тих, хто назовні пішов.

Життя кидає долі, як монету

Кому решка, а кому орел.

Важливо бути не жебраком або принцом,

Просто щоб іноді щастило.

Потрібно дотримуватися всього лише принципу—

Нікому не робити западло.

Давай налий, братку, стандарту

За наше грішне життя,

За те, щоб у мість лягла вся карта,

За дитинство з юністю своє.

За те, щоб у мість лягла вся карта,

За дитинство з юністю своє.

Хай біди більше не повернуться,

А удача буде і не раз.

Нехай твої очі завжди сміються,

І нехай все буде вищий клас.

Давай налий, братку, стандарту

За наше грішне життя,

За те, щоб у мість лягла вся карта,

За дитинство з юністю своє.

За те, щоб у мість лягла вся карта,

За дитинство з юністю своє,

За дитинство з юністю своє.