Schlendern (2010) - Hannes Wader, Konstantin Wecker

Einfach wieder schlendern,

über Wolken gehn

und im totgesagten Park

am Flussufer stehn.

Mit den Wiesen schnuppern,

mit den Winden drehn,

nirgendwohin denken,

in die Himmel sehn.

Und die Stille senkt sich

leis' in dein Gemüt.

Und das Leben lenkt sich

wie von selbst und blüht.

Und die Bäume nicken

dir vertraulich zu.

Und in ihren Blicken

find’st du deine Ruh.

Und die Stille senkt sich

Leis' in dein Gemüt.

Und das Leben lenkt sich

wie von selbst und blüht.

Und die Bäume nicken

dir vertraulich zu.

Und in ihren Blicken

find’st du deine Ruh.

Muss man sich denn stets verrenken,

einzig um sich abzulenken,

statt sich einem Sommerregen

voller Inbrunst hinzugeben?

Lieber mit den Wolken jagen,

statt sich mit der Zeit zu plagen.

Glück ist flüchtig, kaum zu fassen.

Es tut gut, sich sein zu lassen.

Einfach wieder schlendern

ohne höh'ren Drang.

Absichtslos verweilen

in der Stille Klang.

Einfach wieder schweben,

wieder staunen und

schwerelos versinken

in den Weltengrund.

Glück ist flüchtig, kaum zu fassen.

Es tut gut, sich sein zu lassen.

Einfach wieder schlendern,

über Wolken gehn

und im totgesagten Park

am Flussufer stehn.

Mit den Wiesen schnuppern,

mit den Winden drehn,

nirgendwohin denken,

in die Himmel sehn.

Просто прогуляйся ще раз

ходити над хмарами

і в парку оголошених мертвими

стояти на березі річки.

нюхати з луками,

повертайся разом із вітрами,

ніде думати

подивись на небеса.

І падає тиша

тихо у своєму розумі.

І життя керує собою

ніби сам по собі і цвіте.

І дерева кивають

вам конфіденційно.

І в їхньому зовнішньому вигляді

ти знайдеш свій спокій.

І падає тиша

Тихо в думках.

І життя керує собою

ніби сам по собі і цвіте.

І дерева кивають

вам конфіденційно.

І в їхньому зовнішньому вигляді

ти знайдеш свій спокій.

Чи завжди доводиться спотворювати себе

просто щоб відволіктися

замість того, щоб зустріти літній дощ

давати з запалом?

Скоріше ганятися з хмарами

замість того, щоб боротися з часом.

Щастя швидкоплинне, його важко осягнути.

Добре дозволити собі бути.

Просто прогуляйся ще раз

без вищого потягу.

Затягується безцільно

у звукі тиші.

Просто знову пливе

знову вражений і

тонути невагомо

на світову землю.

Щастя швидкоплинне, його важко осягнути.

Добре дозволити собі бути.

Просто прогуляйся ще раз

ходити над хмарами

і в парку оголошених мертвими

стояти на березі річки.

нюхати з луками,

повертайся разом із вітрами,

ніде думати

подивись на небеса.