Die Moorsoldaten - Hannes Wader

Wohin auch das Auge blicket

Moor und Heide ringsherum

Vogelsang uns nicht erquicket

Eichen stehen kahl und krumm

Wir sind die Moorsoldaten

Und ziehen mit dem Spaten

Ins Moor

Hier in dieser öden Heide

Ist das Lager aufgebaut

Wo wir fern von jeder Freude

Hinter Stacheldraht verhaut

Wir sind die Moorsoldaten

Und ziehen mit dem Spaten

Ins Moor

Morgens ziehen die Kolonnen

In das Moor zur Arbeit hin

Graben bei dem Brand der Sonne

Doch zur Heimat steht ihr Sinn

Auf und nieder geh’n die Posten

Keiner, keiner kann hindurch!

Flucht wird nur das Leben kosten

Vierfach ist umzäunt die Burg

Wir sind die Moorsoldaten

Und ziehen mit dem Spaten

Ins Moor

Doch für uns gibt es kein Klagen

Ewig kann nicht Winter sein!

Einmal werden froh wir sagen:

Heimat du bist wieder mein!

Dann zieh’n die Moorsoldaten

Nicht mehr mit dem Spaten

Ins Moor

Dann zieh’n die Moorsoldaten

Nicht mehr mit dem Spaten

Ins Moor

Куди не гляне око

Навкруги болото й верес

Фогельсанг нас не освіжає

Дуби стоять голі й криві

Ми — солдати болота

І тягніть лопатою

До болота

Тут, у цьому безлюдному вересі

Склад налаштований?

Де ми далекі від усякої радості

Побитий за колючим дротом

Ми — солдати болота

І тягніть лопатою

До болота

Колони рухаються вранці

У болото працювати

Копайся в опіку сонця

Але її відчуття дому належить їй

Пости піднімаються і опускаються

Ніхто, ніхто не може пройти!

Втеча буде коштувати лише життя

Замок чотири рази огороджений

Ми — солдати болота

І тягніть лопатою

До болота

Але до нас нарікань немає

Зима не може тривати вічно!

Раз ми з радістю скажемо:

Додому ти знову мій!

Потім рушники рухаються

Більше не з лопатою

До болота

Потім рушники рухаються

Більше не з лопатою

До болота