Кино - ГРОТ, D-MAN 55

Судьбы, события как в книгах или в кино, знаю — стану одним из них.

Чувствую, что иной

Меня спешат урезонить, юного сбить спеси, жизнь-это и есть будни,

серое хлипкое месиво

Голос опытом разит пропит и потаскан, схавай с мое, тогда перестанешь верить

сказкам

Ну, неудачник перед зеркалом сгорбленный втрое, в отражении никогда не сможет

увидеть героя

Переход между мирами тончайший, хрупкий, жизнь обращают в кино осанка и поступки

Ты воспламеняешься и ждать больше не смеем, мчишь через город на подземных

стальных змеях

Бьешься доблестно, зло повергая в бездну, подвиг из подвигов — я буду каждый

день полезным

Как будет называться о тебе фильм или повесть, или журналист или страж царства

совести

Каждый день трясина из людей и машин, через камнепады к белому огню вершин

Каждый день как новая жизнь — ракурсы ищем, руки стали грязными в фокусе мир на

фоне чище

Стены и полки, стол и кресло, плазма, колонки рядом с рабочим местом

Комната тесная, но такая своя и в таких как она вершится история

Лабиринт коридоров, в конце свет, где-то в сердце компас и генератор ответов

Выберешь «да» или выберешь «нет», обнять ее крепко и вдогонку за ветром

Их фото завтра растащат газеты, чужое счастье — чем не повод для сплетен?

Куча свидетелей.

А как их имя?

Они нужны нам срочно!

Свяжитесь с родными!

Все их секреты, взгляды и планы и каждый их шаг напичкать рекламой

Все суета эта… не это главное!

Гордился бы отец, была бы счастлива мама

Каждый день трясина из людей и машин, через камнепады к белому огню вершин

Каждый день как новая жизнь — ракурсы ищем, руки стали грязными в фокусе мир на

фоне чище

Только для тебя солнце светит золотом, ещё б!

Ты сегодня главный актер

декораций из трущоб

Только ты один решишь «The end» будет тупым или жестким, под сорок камер.

Куда податься на перекрестке?

Жить во тьму, погибнуть из-за никчемного рамса или сорвать оваций кучу,

стоя после сеанса

Среди суровых снегов, раскаленной пустыни, зрители ждут пообещай,

что сердце не остынет

Улицы разбитых надежд и мыслей самых черных, ты можешь стать звездой для

полумертвых и обреченных

Вести в дорогу за собой с пробитого района по побережьям морей и закаменевшим

склонам

Необъятные поля пусть тело несут ноги, обратись к факелам правды — единственным

для многих

Гори над городами, чтобы видели все люди, покори вечность и титров на экране не

будет

Долі, події як у книгах або в кіно, знаю стану одним з них.

Відчуваю, що інший

Мене поспішають урезонити, юного збити пихи, життя-це і є будні,

сіре кволе місиво

Голос досвідом вражає просочення і потягнеш, приховай з моє, тоді перестанеш вірити

казкам

Ну, невдаха перед дзеркалом згорблений утричі, у відображенні ніколи не зможе

побачити героя

Перехід між світами найтонший, крихкий, життя звертають у кіно постави та вчинки

Ти загорієшся і чекати більше не сміємо, мчиш через місто на підземних

сталевих зміях

Б'єшся доблесно, зло кидаючи в безодню, подвиг із подвигів — я буду кожен

день корисним

Як називатиметься про тебе фільм чи повість, чи журналіст чи страж царства

совісті

Щодня трясовина з людей і машин, через каменепади до білого вогню вершин

Щодня як нове життя — ракурси шукаємо, руки стали брудними у фокусі світ на

тлі чистіше

Стіни та полки, стіл та крісло, плазма, колонки поруч із робочим місцем

Кімната тісна, але така своя і таких як вона вершиться історія

Лабіринт коридорів, в кінці кінця, десь в серце компас і генератор відповідей

Вибереш «так» або вибереш «ні», обійняти її міцно і навздогін за вітром

Їхні фото завтра розтягнуть газети, чуже щастя— чим не привід для пліток?

Купа свідків.

А як їхнє ім'я?

Вони потрібні нам терміново!

Зв'яжіться з рідними!

Всі їхні секрети, погляди і плани і кожний їх крок напихати рекламою

Все метушня ця… не це головне!

Пишався би батько, була щаслива мама

Щодня трясовина з людей і машин, через каменепади до білого вогню вершин

Щодня як нове життя — ракурси шукаємо, руки стали брудними у фокусі світ на

тлі чистіше

Тільки тобі сонце світить золотом, ще б пак!

Ти сьогодні головний актор

декорацій з трущоб

Тільки ти один вирішиш «The end» буде тупим або жорстким, під сорок камер.

Куди податися на перехресті?

Жити у темряві, загинути через нікчемний рамс або зірвати купу овацій,

стоячи після сеансу

Серед суворих снігів, розпеченої пустелі, глядачі чекають пообіцяй,

що серце не охолоне

Вулиці розбитих надій і думок найчорніших, ти можеш стати зіркою для

напівмертвих і приречених

Вести в дорогу засобою з пробитого району по узбережжям морів і закам'янілим

схилам

Неосяжні поля нехай тіло несуть ноги, звернися до факелів правди — єдиним

для багатьох

Гори над містами, щоб бачили всі люди, підкори вічність і титрів на екрані не

буде