Сказка - КИНО

Снова новый начинается день

Снова утро прожектором бьёт из окна

И молчит телефон - отключен...

Снова солнца на небе нет

Снова бой - каждый сам за себя

И мне кажется, солнце - не больше, чем сон...

На экране окна сказка с несчастливым концом....

Странная сказка...

И стучит пулеметом дождь

И по улицам осень идет

И стена из кирпичей-облаков крепка...

А деревья заболели чумой

Заболели ещё весной

Вниз летят ладони-листья, махавшие нам свысока...

Там, за окном, сказка с несчастливым концом

Странная сказка...

А потом придёт она

"Собирайся, - скажет, - Пошли,

Отдай земле тело..."

Ну а тело не допело чуть-чуть

Ну а телу недодали любви...

Странное дело...

Там, за окном, сказка с несчастливым концом...

Странная сказка...

Знову новий починається день

Знову ранок прожектором б'є із вікна

І мовчить телефон – відключено...

Знову сонця на небі немає

Знову бій - кожен сам за себе

І мені здається, сонце - не більше, ніж сон.

На екрані вікна казка з нещасливим кінцем.

Дивна казка...

І стукає кулеметом дощ

І вулицями осінь йде

І стіна з цегли-хмар міцна.

А дерева захворіли на чуму

Захворіли ще навесні

Вниз летять долоні-листя, що махали нам згори.

Там, за вікном, казка з нещасливим кінцем

Дивна казка...

А потім прийде вона

"Збирайся, - скаже, - Пішли,

Віддай землі тіло..."

Ну а тіло не дозріло трішки

Ну а тілу недодали кохання...

Дивна справа...

Там, за вікном, казка з нещасливим кінцем.

Дивна казка...