Стук - КИНО

Струн провода, ток по рукам,

Телефон на все голоса говорит: "Пока!"

Пора...

И пальто на гвозде, шарф в рукаве

И перчатки в карманах шепчут:

"Подожди до утра!"

До утра...

Но странный стук зовёт: "В дорогу!"

Может сердца, а может стук в дверь.

И, когда я обернусь на пороге,

Я скажу одно лишь слово: "Верь!"

И опять на вокзал, и опять к поездам,

И опять проводник выдаст бельё и чай,

И опять не усну, и опять сквозь грохот колёс

Мне послышится слово: "Прощай!"

Но странный стук зовёт: "В дорогу!"

Может сердца, а может стук в дверь.

И, когда я обернусь на пороге,

Я скажу одно лишь слово: "Верь!"

Но странный стук зовёт: "В дорогу!"

Может сердца, а может стук в дверь.

И, когда я обернусь на пороге,

Я скажу одно лишь слово: "Верь!"

Струн дроту, струм по руках,

Телефон на всі голоси каже: "Поки!"

Час...

І пальто на цвяху, шарф у рукаві

І рукавички в кишенях шепочуть:

"Почекай до ранку!"

До ранку...

Але дивний стукіт кличе: "У дорогу!"

Може серця, а може стукіт у двері.

І, коли я обернусь на порозі,

Я скажу одне лише слово: "Вір!"

І знову на вокзал, і знову до поїздів,

І знову провідник видасть білизну та чай,

І знову не засну, і знову крізь гуркіт коліс

Мені почується слово: "Прощавай!"

Але дивний стукіт кличе: "У дорогу!"

Може серця, а може стукіт у двері.

І, коли я обернусь на порозі,

Я скажу одне лише слово: "Вір!"

Але дивний стукіт кличе: "У дорогу!"

Може серця, а може стукіт у двері.

І, коли я обернусь на порозі,

Я скажу одне лише слово: "Вір!"