Красно-жёлтые дни - КИНО

Застоялся мой поезд в депо.

Снова я уезжаю.

Пора…

На пороге ветер заждался меня.

На пороге осень — моя сестра.

После красно-желтых дней начнется и кончится зима.

Горе ты мое от ума, не печалься, гляди веселей.

И я вернусь домой со щитом, а, может быть, на щите,

В серебре, а, может быть, в нищете, но как можно скорей.

Расскажи мне о тех, кто устал

От безжалостных уличных драм

И о храме из разбитых сердец

И о тех, кто идет в этот храм.

После красно-желтых дней начнется и кончится зима.

Горе ты мое от ума, не печалься, гляди веселей.

И я вернусь домой со щитом, а, может быть, на щите,

В серебре, а, может быть, в нищете, но как можно скорей.

А мне приснилось: миром правит любовь,

А мне приснилось: миром правит мечта.

И над этим прекрасно горит звезда,

Я проснулся и понял — беда…

После красно-желтых дней начнется и кончится зима.

Горе ты мое от ума, не печалься, гляди веселей.

И я вернусь домой со щитом, а, может быть, на щите,

В серебре, а, может быть, в нищете, но как можно скорей.

Застоявся мій поїзд у депо.

Знову я їду.

Час ...

На порозі вітер зачекався мене.

На порозі осінь — моя сестра.

Після червоно-жовтих днів почнеться і скінчиться зима.

Горе ти моє від розуму, не засмучуйся, дивись веселіше.

І я повернуся додому зі щитом, а, можливо, на щиті,

У сріблі, а, можливо, в бідності, але як можна швидше.

Розкажи мені про тих, хто втомився

Від безжальних вуличних драм

І про храм з розбитих сердець

І про тих, хто йде в цей храм.

Після червоно-жовтих днів почнеться і скінчиться зима.

Горе ти моє від розуму, не засмучуйся, дивись веселіше.

І я повернуся додому зі щитом, а, можливо, на щиті,

У сріблі, а, можливо, в бідності, але як можна швидше.

А мені приснилося: світом править любов,

А мені наснилося: світом править мрія.

І над цим чудово горить зірка,

Я прокинувся і зрозумів - біда ...

Після червоно-жовтих днів почнеться і скінчиться зима.

Горе ти моє від розуму, не засмучуйся, дивись веселіше.

І я повернуся додому зі щитом, а, можливо, на щиті,

У сріблі, а, можливо, в бідності, але як можна швидше.