Гретхен за прялкой - Хелависа

Что сталось со мною?

Я словно в чаду.

Минуты покоя себе не найду.

Чуть он отлучится, забьюсь, как в петле,

И я не жилица на этой земле.

В догадках угрюмых хожу, чуть жива,

Сумятица в думах, в огне голова.

Что сталось со мною?

Я словно в чаду.

Минуты покоя себе не найду.

Гляжу, цепенея, часами в окно.

Заботой моею все заслонено.

И вижу я живо походку его,

И стан горделивый, и глаз колдовство

И, слух мой чаруя, течет его речь,

И жар поцелуя грозит меня сжечь.

Что сталось со мною?

Я словно в чаду.

Минуты покоя себе не найду.

Где духу набраться, чтоб страх победить,

Рвануться, прижаться, руками обвить?

Я б все позабыла с ним наедине,

Хотя б это было

Хотя б это было

Хотя б это было погибелью мне

Хотя б это было погибелью мне.

Що сталося зі мною?

Я немов у чаді.

Хвилини спокою собі не знайду.

Трохи він відлучиться, заб'юся, як у петлі,

І я не мешканка на цієї землі.

У здогадах похмурих ходжу, ледь жива,

Сум'яття в думах, у вогні голова.

Що сталося зі мною?

Я немов у чаді.

Хвилини спокою собі не знайду.

Дивлюсь, ціпеніючи, годинами у вікно.

Моєю турботою все заслонене.

І бачу я живо ходу його,

І стан гордовитий, і око чаклунство

І, слух мій чарівник, тече його мова,

І жар поцілунку загрожує мене спалити.

Що сталося зі мною?

Я немов у чаді.

Хвилини спокою собі не знайду.

Де духу набратися, щоб перемогти страх,

Рвонути, притиснутись, руками обвити?

Я б все забула з ним наодинці,

Хоча б це було

Хоча б це було

Хоча б це було смертю мені

Хоча б це було смертю мені.