Гимн деревьям - Хелависа

В Старой Англии, как всегда,

Зелёный лес прекрасен,

Но всех пышней и для нас родней

Терновник, дуб и ясень.

Терновник, ясень и дуб воспой,

День Иванов светел и ясен,

От всей души прославить спеши

Дуб, терновник и ясень.

Дуба листва была жива

До бегства Энея из Трои.

Ясеня ствол в небеса ушёл,

Когда Брут еще Лондон не строил

Терновник из Трои в Лондон попал,

И с этим каждый согласен.

Прежних дней рассказ сохранили для нас

Дуб, терновник и ясень.

Могучий тис ветвями повис -

Лучше всех его ствол для лука.

Из ольхи башмаки выходят легки,

И круглые чаши - из бука.

Но подмётки протрёшь, но вино разольёшь,

Хоть твой лук был в бою ненапрасен.

И вернёшься опять сюда воспевать

Дуб, терновник и ясень.

Вяз, коварный злодей, не любит людей;

Он ветров и бурь поджидает,

Чтобы ради утех сучья сбросить на тех,

Кто тени его доверяет.

Но путник любой, искушённый судьбой,

Знает, где его сон безопасен,

И, прервав дальний путь, ляжет он отдохнуть

Под терновник, дуб или ясень...

Нет, попу не надо об этом знать,

Он ведь это грехом назовёт, -

Мы всю ночь бродили по лесу опять,

Чтобы вызвать лета приход.

И теперь мы новость вам принесли:

Урожай будет нынче прекрасен,

Осветило ведь солнце с южной земли

И дуб, и терновник, и ясень.

Терновник, ясень и дуб воспой,

День Иванов светел и ясен!

До последних дней пусть цветут пышней

Дуб, терновник и ясень.

У Стародавній Англії, як завжди,

Зелений ліс чудовий,

Але всіх пишних і для нас рідних

Тернівник, дуб та ясен.

Тернівник, ясен та дуб оспі,

День Іванів світлий і ясний,

Від щирого серця прославити поспішай

Дуб, тернина та ясен.

Дуба листя було живе

До втечі Енея з Трої.

Ясеня стовбур у небеса пішов,

Коли Брут ще Лондон не будував

Тернівник із Трої до Лондона потрапив,

І з цим кожен погоджується.

Колишніх днів розповідь зберегли для нас

Дуб, тернина та ясен.

Могутній тис гілками повис -

Найкраще його стовбур для цибулі.

З вільхи черевики виходять легені,

І круглі чаші – з бука.

Але підмітки протріш, але вино розіллєш,

Хоч твій лук був у бою недаремний.

І повернешся знову сюди оспівувати

Дуб, тернина та ясен.

В'яз, підступний лиходій, не любить людей;

Він вітрів і бур чекає,

Щоб заради втіх, суки скинути на тих,

Хтось тіні його довіряє.

Але мандрівник будь-який, досвідчений долею,

Знає, де його сон безпечний,

І, перервавши далеку дорогу, ляже він відпочити

Під тернину, дуб або ясен...

Ні, попу не треба про це знати,

Адже він це гріхом назве, -

Ми всю ніч бродили лісом знову,

Щоб викликати літа парафії.

І тепер ми новину вам принесли:

Урожай буде нині прекрасний,

Адже освітило сонце з південної землі

І дуб, і тернина, і ясен.

Тернівник, ясен та дуб оспі,

День Іванів світлий і ясний!

До останніх днів нехай цвітуть пишніше

Дуб, тернина та ясен.