Her voice - Ketil Bjørnstad

the wild bee reels from bough to bough

with his furry coat and his gauzy wing

now in a lily-cup and now

setting a jacinth bell a-swing

in his wandering

in his wandering

sit closer love it was here i trow

i made that vow

sit closer love it was here i trow

i made that vow

i swor that two lives should be like one

as long as the sea-gull loved the sea

as long as the sunflower sought the sun

it shall be i said for eternity

twixt you and me

twixt you and me

dear friend those times are over and done

love’s web is spun

my friend those times are over and done

love’s web is spun

look upward where the white gull screams

what does it see that we do not see?

is that a star?

or the lamp that gleams

on some outward voyaging argosy

oh!

can it be

oh!

can it be

we have lived our lives in a land of dreams

how sad it seems

we have lived our lives in a land of dreams

how sad it seems

and there is nothing left to do

but to kiss again, once again and part

no there is nothing we should rue

i have my beauty — you your art

no do not start

no do not start

one world was not enough for two

like me and you

one world was not enough for two

like me and you

дика бджола котиться з гілки на гічку

з його пухнастим пальто і його прозорим крилом

зараз у лілійній чашці і зараз

налаштувати розмах дзвіночка

у своєму блуканні

у своєму блуканні

сядьте ближче, люблю це було тут, я трау

я дав цю обітницю

сядьте ближче, люблю це було тут, я трау

я дав цю обітницю

Я клянусь, що два життя мають бути як одне

доки чайка любила море

доки соняшник шукав сонця

це буде сказано навіку

твікс ти і я

твікс ти і я

дорогий друже, ці часи минули

павутина кохання закручена

мій друг, ці часи минули

павутина кохання закручена

подивіться вгору, де кричить біла чайка

що він бачить, що не бачимо?

це зірка?

або лампа, яка блищить

на якомусь зовнішньому плаванні аргосі

о!

чи може це бути

о!

чи може це бути

ми прожили своє життя в країні мрій

як це сумно здається

ми прожили своє життя в країні мрій

як це сумно здається

і нема чого робити

але знову поцілувати, ще раз і розлучитися

ні, немає нічого, про що ми повинні шкодувати

У мене моя краса — ти своє мистецтво

ні не починати

ні не починати

одного світу не вистачило на двох

як я і ви

одного світу не вистачило на двох

як я і ви