Устали - Kerry Force, Виолетта Даниленко

Ну, если есть, что рассказать, то говори,

Покажи, кто или что внутри тебя сидит,

Поори со мной, поулыбайся вместе

И всё будет круто как во многих песнях,

И если люди как-то косо на нас посмотрели,

Или я тебя случайно чем-то задела,

Ты пойми, что мы творцы наших судеб,

Они не в курсе, что между нами есть и будет,

Эти люди давно уже не верят в сказки,

А я буду верить, пусть даже будут смеяться,

И буду рисовать на асфальте яркими красками

То, что чувствую, что внутри завязано с лаской,

По рецепту будто живут люди там и тут,

И так выносит иногда суета и смута,

А я благодарна, знаешь, тем, кто рядом был,

И тех, кто сделал больно я уже давно простила,

Нет, вы не знали, Не могли это знать,

Ветром по земле, но научилась летать,

Как знать, может это то самое чувство

Или как обычно в моей душе станет пусто.

Я этим не хочу забивать свои мысли,

Просто буду той, которая всегда так искренне

Верит в то, что люди всё ещё остались,

Ну, полетели?

Да.

Давай полетаем.

Устала убегать от червивых и гнилых,

Устала среди говна искать методом тыка,

Ну как-то не катит, кстати не забудь про братиков

О тех, кто, если чё жизнью и душой заплатят.

Ну, якщо є що розповісти, то говори,

Покажи, хто або що всередині тебе сидить,

Поорі зі мною, посміхайся разом

І все буде круто, як у багатьох піснях,

І якщо люди якось косо на нас подивилися,

Або я тебе випадково чимось зачепила,

Ти зрозумій, що ми творці наших доль,

Вони не в курсі, що між нами є і буде,

Ці люди давно вже не вірять у казки,

А я буду вірити, нехай навіть будуть сміятися,

І малюватиму на асфальті яскравими фарбами

Те, що відчуваю, що всередині зав'язано з ласкою,

За рецептом ніби живуть люди там і тут,

І так виносить іноді метушня і смута,

А я вдячна, знаєш, тим, хто поряд був,

І тих, хто зробив боляче я вже давно пробачила,

Ні, ви не знали, не могли це знати,

Вітром по землі, але навчилася літати,

Як знати, може це те відчуття

Або як завжди в моїй душі стане порожньо.

Я цим не хочу забивати свої думки,

Просто буду тією, яка завжди така щира

Вірить у те, що люди все ще залишилися,

Ну, полетіли?

Так.

Давай політаємо.

Втомилася втікати від червивих і гнилих,

Втомилася серед гівна шукати методом тику,

Ну якось не котить, до речі не забудь про братиків

Про тих, хто, якщо че життям і душею заплатять.