Родителям - Kerry Force

Небо оставит нас в покое, но не стоило бы забивать на фразы и движения со

стороны

Тех, кто во истину верит в искренность побуждений, мы до рождения,

в программе были деторождения.

Куда улетели те годы, когда было легко и свободно дышать в окна, дышать просто.

И на простыни оставляли детские следы родители любовь дарили, что в ответ мы

Могли лишь искренне улыбаться глядя им в лица, после на вырост, заложены были в

нас мысли,

Что по итогу возможно делали им больно, кто кого сильнее одарил любовью?

Эти скандалы оставляли седину на висках твоих таких родных папы и мамы.

Зачем?

На вопрос ответа врятли мы сыщем, но мы ещё, низко в ноги им поклонов

тысячу…

Пустим к ногам, миллионы поцелуев за то что нас так любили и до сих любят

Ни смотря ни на что… всегда поддержат и так бережно хранить будут в ответ на

нашу невежливость.

Припев:

Как тяжело отдавать свою любовь, тем кто близок больше всех на свете…

Но так просто причинить им боль и даже не заметить…

Как тяжело отдавать свою любовь, тем кто близок больше всех на свете…

Но так просто причинить им боль и даже не заметить…

Временами так тяжело принять реальность от которой так хранить пытались,

оберегали нас,

Как на заказ, всегда готовая еда на столе вернувшись с тусы, ты забыл о времени.

А мама ведь ждала, мама ведь переживала за нас… за всех… а нам всё это кажется

странным,

Но для них мы в первую очередь дети и они за нас в ответе.

Так давайте же, учиться уважать их мнение и все это вложить уже в своих детей

В канители, забыли расставить приоритет… Зачем?

Мы как мотыльки летим на яркий

свет.

Прожигая жизнь, что они нам подарили когда-то вспомни папу, что так трудился во

благо…

Тебя… чтобы ты жил и ни в чём себе не отказывал… Пора завязывать,

продолжать делать заказы

Купи себе всё сам, потрудись уж будь так добр, освободить их от оков… не так уж

сложно

Главное захотеть… и звонить им хотя бы раз в день, сказать что всё в порядке и

что на днях к ним заедите.

Припев:

Как тяжело отдавать свою любовь, тем кто близок больше всех на свете…

Но так просто причинить им боль и даже не заметить…

Как тяжело отдавать свою любовь, тем кто близок больше всех на свете…

Но так просто причинить им боль и даже не заметить…

Небо залишить нас у спокій, але не варто було забивати на фрази і рухи з

сторони

Тих, хто воістину вірить у щирість спонукань, ми до народження,

у програмі були дітонародження.

Куди відлетіли ті роки, коли було легко і вільно дихати у вікна, дихати просто.

І на простирадлі залишали дитячі сліди батьки любов дарували, що у відповідь ми

Могли лише щиро посміхатися дивлячись ним особи, після на вирост, закладені були в

нас думки,

Що за підсумком можливо робили їм боляче, хто кого сильніше обдарував любов'ю?

Ці скандали залишали сивину на скронях твоїх таких рідних тата і мами.

Навіщо?

На питання відповіді спасли ми нашу, але ми ще, низько в ноги їм поклонів

тисячу…

Пустимо до ног, мільйони поцілунків за що що нас так любили і до сих люблять

Ні дивлячись ні на що… завжди підтримають і так дбайливо зберігатимуть у відповідь на

нашу неввічливість.

Приспів:

Як важко віддавати своє кохання, тим хто близький найбільше на світі…

Але так просто заподіяти їм біль і навіть не помітити...

Як важко віддавати своє кохання, тим хто близький найбільше на світі…

Але так просто заподіяти їм біль і навіть не помітити...

Іноді так важко прийняти реальність від якої так зберігати намагалися,

оберігали нас,

Як на замовлення, завжди готова їжа на столі повернувшись з туси, ти забув про час.

А мама ж чекала, адже мама переживала за нас... за всіх... а нам все це здається

дивним,

Але для них ми першу чергу діти і вони за нас у відповіді.

Тож давайте, вчитися поважати їхню думку і все це вкласти вже в своїх дітей.

В канітелі, забули розставити пріоритет... Навіщо?

Ми як метелики летимо на яскравий

світло.

Пропалюючи життя, що вони нам подарували колись згадай тата, що так працював у

благо…

Тебе… щоб ти жил і не в чому собі не відмовляв… Пора зав'язувати,

продовжувати робити замовлення

Купи собі все сам, попрацюй вже так добрий, звільнити їх від оків ... не так вже

складно

Головне захотіти… і дзвонити їм хоч би раз на день, сказати що все в порядку і

що днями до них заїдіть.

Приспів:

Як важко віддавати своє кохання, тим хто близький найбільше на світі…

Але так просто заподіяти їм біль і навіть не помітити...

Як важко віддавати своє кохання, тим хто близький найбільше на світі…

Але так просто заподіяти їм біль і навіть не помітити...