Откровение - Kerry Force

Уже остыло небо, так же как и мои мысли, я никому не верю, но я так же за

единство

И пусть люди приходят и уходят быстро, я не жалею ни о чём, моя жизнь как

выстрел…

Как пуля лечу, мечу точно в сердце, но часто пролетаю над головами,

есстественно.

Иногда попадаю сама того не желая и улетаю, туда, где нужна именно Я.

И имена я забываю чаще, чем таю, уходя не оставляю даже желаний.

Значит так надо, значит так суждено, не хочу попадаться в капканы снова и снова.

И проще уйти, чем остаться насовсем, не нравится мне это чувство и канитель

Спасибо вам, бездушные люди-вороны, что разлетелись в стороны и всё сами поняли.

Припев:

Не надо боли, не нужно слов, тот кто достоин властвует сном.

Снова и снова, и сноваа.

Не надо боли, не нужно слов, тот кто достоин властвует сном.

Снова и снова, и сноваа.

Мало кто ценит то, что у них уже есть, все эмоции, чувства пустили по ветру…

Пусть бред это, но я в верю в это, точнее убедилась, что люди любить не умеют.

Этого чувства нет!

Мне наплевать апсолютно, кто там сейчас с вами просыпается

утром

И рада, что в этих моментах уже не я, и все ваши слова, для меня как яд.

Убивают, заставляют загибаться, а мне бы просто кружиться в белом танце.

Безудержные умы будто заимели все, дети темноты идите на х**!

Я за СВЕТ!

Буду везти свою телегу до конца!

Взглядом холодным пожирать ваши сердца.

Или нотами, фибрами открытой души, я поимею больше и выше чем вы…

Припев:

Не надо боли, не нужно слов, тот кто достоин властвует сном.

Снова и снова, и сноваа.

Не надо боли, не нужно слов, тот кто достоин властвует сном.

Снова и снова, и сноваа.

Не надо боли…

Вже охололо небо, так само як і мої думки, я нікому не вірю, але я так само за

єдність

І нехай люди приходять і ідуть швидко, я не жалкую ні що, моє життя як

постріл.

Як куля лікую, мечу точно в серце, але часто пролітаю над головами,

Звичайно.

Іноді потрапляю сама того небажаючи і відлітаю, туди, де потрібна саме Я.

І імена я забуваю частіше, ніж таю, йдучи, не залишаю навіть бажань.

Значить так треба, значить так судилося, не хочу траплятися в капкани знову і знову.

І простіше піти, ніж залишитися назовні, не подобається мені це почуття і канитель

Спасибі вам, бездушні люди-ворони, що розлетілися в сторони і все самі зрозуміли.

Приспів:

Не треба болю, не потрібно слів, той хто гідний панує сном.

Знову і знову, і знову.

Не треба болю, не потрібно слів, той хто гідний панує сном.

Знову і знову, і знову.

Мало хто цінує те, що вони вже мають, всі емоції, почуття пустили за вітром…

Нехай це марення, але я в вірю в це, точніше переконалася, що люди любити не вміють.

Цього почуття нема!

Мені наплювати апсолютно, хто там зараз з вами прокидається

вранці

І рада, що в  цих моментах уже не я, і всі ваші слова, для мене як отрута.

Вбивають, змушують загинатися, а мені просто крутитися в білому танці.

Нестримні уми ніби отримали всі, діти темряви йдіть на х**!

Я за СВІТЛО!

Везтиму свій воз до кінця!

Холодним поглядом пожирати ваші серця.

Або нотами, фібрами відкритої душі, я розумію більше й вище ніж ви...

Приспів:

Не треба болю, не потрібно слів, той хто гідний панує сном.

Знову і знову, і знову.

Не треба болю, не потрібно слів, той хто гідний панує сном.

Знову і знову, і знову.

Не треба болю…