Pieta - Karel Kryl

V rohu náměstí, kousek od nádraží

Pod černým baldachýnem komínem vytvořeným

Němá bolestí stála nad drenáží

Madona s mrtvým synem umučeným

Stála zmatená nenadálým hlukem

Na ruce déšť jí padal jak slzy velekněze

Trochu zděšená podnapilým plukem

Co vůbec nevypadal na vítěze

R: Stojíce u Piety kouřili cigarety

A šnapsem žízeň hnali kilometr klusem

Kuplety z kabaretu zpívali pro Pietu

A když je dozpívali, otřásli se hnusem

Měli monstrance cestou nakradené

A snímky pro rodiny, jež léta neviděli

Místní sebrance, válkou nakažené

Tu trochu zeleniny záviděli

.

Holky z ulice trochu pomuchlali

A pak jim zaplatili držadlem bajonetu

Sklady munice pečlivě zavírali

A pak se posadili pod Pietu

R: Sedíce pod Pietou cpali se omeletou

Hlasitě nadávali na pitomou nudu

Čmárali po Pietě pozdravy Mariettě

Kterou si půjčovali, neznajíce studu

Jednu neděli polní zabalili

Poslední pohlednici příbuzným odeslali

Potom odjeli, aniž zaplatili

Na cestě železnicí usínali

Nikdo neplakal, nikdo nelitoval

Nikoho nebolelo, že jeli bez loučení

Někdo přitakal, jiný poděkoval

Nikomu nescházelo poroučení

R: A jenom pod Pietou holčičku pětiletou

Písmena zaujala načmáraná křídou

Číst se však neučila, tak nápis pohladila

Písmena rozmazala, zbytek umyl déšť

Zbytek umyl déšť, zbytek umyl déšť …

У кутку площі, в декількох хвилинах ходьби від ст

Під чорним навісом утворився комин

Німій від болю, вона стояла над зливом

Мадонну з померлим сином закатували

Вона стояла, розгублена від раптового шуму

Дощ линув на її руки, як сльози первосвященика

Трохи жахнувся п’яного полку

Який він зовсім не виглядав переможцем

Р: Стоячи в Пієті, вони курили сигарети

А шнапс спраглий за милю

Для Піта співали куплети кабаре

А коли вони закінчили співати, вони були невдоволені

У них по дорозі вкрали монстрів

І фотографії для сімей, які не бачилися роками

Місцева розлука, зруйнована війною

Заздрили деяким овочам

.

Дівчата на вулиці трохи звивалися

А потім платили їм багнетом

Склади боєприпасів вони ретельно закривали

А потім сіли під Пієту

Р: Сидячи під Пієтою, вони начинили омлетом

Вони голосно лаялися на дурну нудьгу

Привітання Марієтта написала Пієту

Яку вони позичили, не знаючи сорому

Однієї неділі поле було переповнене

Останню листівку вони надіслали рідним

Потім пішли, не заплативши

По дорозі залізницею заснули

Ніхто не плакав, ніхто не шкодував

Нікому не завадило піти, не попрощавшись

Одні кивнули, інші подякували

Ніхто не пропускав замовлення

Р: І тільки під Пієту, п’ятирічну дівчинку

Букви були намальовані крейдою

Однак читати вона не навчилася, тому погладила напис

Букви розпливлися, решту змив дощ

Решту змив дощ, решту змив дощ...