Idyla - Karel Kryl

Má idyla je vylhaná jak Praha Karla Plicky

Lže požehnání pohana, byť znělo katolicky

Tma v ubikacích bojarů a mraky nad Žižkovem

A gauner vzdychá po jaru a vraždí ducha slovem

Rum do odlivky s valiem a dojati až k pláči

Jsme šťastni, když si nalijem, a jedno, kdo nám stáčí

Sbor ropuch zpívá rekviem, jsme s nimi na prameni

Ač se lží ještě nežijem, jsme s pravdou rozvedeni

Моя ідилія вабить, як Прага Карела Пліцького

Язичницьке благословення брехне, навіть якщо воно звучало по-католицьки

Темрява в кімнатах бояр і хмари над Жижковим

А шахрай весною зітхає і словом дух вбиває

Ром в стакані з валі і розчулився плакати

Ми щасливі, коли я собі наливаю, а кому це цікаво

Жабий хор співає панахиду, ми з ними на весні

Хоча я ще не брешу, ми розлучилися