Я воль - Калинов Мост

Глубиной костров мятежных я пропал

Криком на ветру тугом растаял.

Не смеяться, плакать звал.

Освятил единой верой порох слёз

Прошлое оставил зреть калекам.

Возвратился заново

И дрожала ночь,

Сердце юное пылало.

Боевое слово разум рыскал

Без пощады, без прикрас.

Выручать из плена души близких

Дали ангелы приказ.

Я воль…

Я воль…

Оперённый взгляд пытал небесный свод,

Бредили упрёк былые раны

Жажду истины кропеть.

Приручил иные струны в рот от гроз

Буйный оселедец мыл дождями

Возмужал в разливы вет.

Я поверил солнцу мира

Пью бесстрашно пыль дорог

Воздух раскаленный в бой крылатит.

В ярве светлеют дочи,

Запах правды ноздри рвёт.

Где даруют в подвиг силы,

Где война с колен поднимет,

Где придти к тебе на помощь,

Где искрится вихрем крест.

Где даруют в подвиг силы,

Где война с колен поднимет,

Где придти к тебе на помощь,

Где искрится вихрем крест.

Глибиною вогнищ бунтівних я пропав

Криком на вітрі тугом розтанув.

Не сміятися, плакати кликав.

Освятив єдиною вірою порох сліз

Минуле залишив зріти калікам.

Повернувся заново

І тремтіла ніч,

Серце юне палало.

Бойове слово розум нишпорив

Без пощади, без прикрас.

Виручати з полону душі близьких

Дали ангели наказ.

Я…віль…

Я…віль…

Оперений погляд катував небесне склепіння,

Марили докори колишні рани

Жага істини кропіти.

Приручив інші струни в рот від гроз

Буйний оселедець мив дощами

Змужнів у розливи віт.

Я повірив сонцю світу

П'ю безстрашно пил доріг

Повітря розпечене в бій крилатит.

У ярві світлішають дочки,

Запах правди ніздрі рве.

Де дарують у подвиг сили,

Де війна з колін підніме,

Де прийти до тебе на допомогу,

Де іскриться вихором хрест.

Де дарують у подвиг сили,

Де війна з колін підніме,

Де прийти до тебе на допомогу,

Де іскриться вихором хрест.