Брату - Калинов Мост

Слышишь, Леха, в дверь стучится зима.

Будь на страже, не сойти бы с ума.

Днями птицы улетят за моря

Там теплее, там не злятся ветра.

И напрасно небо плачет с утра

Не помогут слезы летних утрат.

И прощаясь, осень дарит свой взгляд.

Город просит рваный рыжий наряд.

Что ж ты вздрогнул не пугайся, малыш.

Этой ночью звезды катятся с крыш.

Да не бойся, не замерзнет рассвет,

Братец месяц сбережет для нас свет.

Рано утром развеселый мороз

Гаркнет: Леха!

Прячь подальше свой нос.

А однажды забредет в город снег,

Ты услышишь шепот искренних нег.

Да не плачь ты не беда холода,

Верь мне, малый, я согрею всегда.

Не робей эй!

коротать дни вдвоем,

Так надежней, до тепла доживем.

Если хочешь, я открою секрет:

Все ж растает, убежит к реке снег.

Я-то знаю будет всем не до сна,

Мне сказали: За зимою весна.

Улыбнись мне!

Улыбнись мне!

Чуєш, Леха, у двері стукає зима.

Будь на варті, не зійти би з розуму.

Днями птахи відлетять за море

Там тепліше, там не злиться вітри.

І даремно небо плаче з ранку

Не допоможуть сльози літніх втрат.

І прощаючись, осінь дарує свій погляд.

Місто просить рване руде вбрання.

Що ж ти здригнувся не лякайся, малюку.

Цієї ночі зірки котяться з дахів.

Так не бійся, не замерзне світанок,

Братець місяць збереже для нас світло.

Рано вранці веселий мороз

Гаркнет: Леха!

Ховай подалі свій ніс.

А  одного разу забреде в місто сніг,

Ти почуєш шепіт щирих ніг.

Так не плач ти не біда холоду,

Вір мені, хлопче, я зігрію завжди.

Не робей ей!

коротати дні вдвох,

Так надійніше, до тепла доживемо.

Якщо хочеш, я відкрию секрет:

Все ж розтане, втече до річки сніг.

Я знаю буде всім не до сну,

Мені сказали: За зимою весна.

Посміхнися мені!

Посміхнися мені!