Без страха - Калинов Мост

К ночи успокоился упрямый, —

Смехом закружилась голова,

Обошел в пути ловушки-ямы

В реку уронить лица овал.

Пылью стынет желтая дорога,

В берег отступает долгий день,

В сопках умирает долгий грохот —

Жду опять заоблачных вестей.

И знать не знаю,

И сметь не смею,

Без страха, без страха…

В травах заблудиться по колено

Кличи боевые не велят,

Пробовать настои и коренья

Не дает во тьме усмешек ряд.

Утром степью мокрой разгуляться,

Солнцу распахнуть тугую грудь,

Не услышать гибельного клаца, —

Отрезвить стрелой дурмана гуд.

Успеть успею,

Поймать поймаю,

Без страха, без страха…

Доночі заспокоївся впертий,—

Сміхом закрутилася голова,

Обійшов у шляху пастки-ями

У річку впустити обличчя овал.

Пилом холоне жовта дорога,

У берег відступає довгий день,

У сопках помирає довгий гуркіт

Чекаю знову захмарних звісток.

І знати не знаю,

І сміти не смію,

Без страху, без страху.

У травах заблукати по коліно

Зови бойові не велять,

Пробувати настої та коріння

Не дає у темряві усмішок ряд.

Вранці степом мокрим розгулятися,

Сонцю розкрити тугі груди,

Не почути згубного клацу,—

Протверезити стрілою дурману гуд.

Встигнути встигну,

Спіймати зловлю,

Без страху, без страху.