Ангелы рая - Калинов Мост

Задрожали дали, завыли ветра.

Заживо глотали солёную волю.

Ярились казаки с утра до утра

Погулять по синему морю.

Каждому с рожденья звенела роса

Славы необъятной ни тени богатства.

Вечностью крылатой влекут паруса

Боевое грозное братство.

Пороха в достатке и вдоволь свинца.

Жаждой поединка грубеют ладони.

Нет в огромном мире иного венца, —

Не горим в огне и не тонем!

Эй, кистень проворный — заветный друг;

Убегают волны, зарёй играя.

Нет врагу пощады!

Разорван круг!

Ждут героев Ангелы Рая!

Позади дымятся наградой года.

Впереди, как прежде — походы и брани.

Кто костлявой смерти в лицо хохотал,

Кто в боях не раз был изранен.

Сполохи знамений лобзают уста,

Жаркие молитвы и дрожь сновидений.

Только неизбежна победа креста

В череде лихих наваждений.

Света не убудет — отмерен срок;

Пламенеют судьбы в веках сгорая.

Нет врагу пощады и в этом рок!

Ждут героев Ангелы Рая!

Ангелы Рая!

Задрожали дали, завыли ветра;

Заживо глотали солёную волю.

Ярились казаки с утра до утра

Погулять по синему морю.

По синему морю.

Тремтіли дали, завили вітри.

Заживо ковтали солону волю.

Ярилися козаки з ранку до ранку

Погуляти по синьому морю.

Кожному з народження звеніла роса

Слави неосяжної темряви багатства.

Вічною крилатою тягнуть вітрила

Бойове грізне братерство.

Пороху в достатку і вдосталь свинцю.

Прагною поєдинку грубіють долоні.

Немає в великому світі іншого вінця,—

Не горимо у вогні і не тонемо!

Гей, кистінь спритний - заповітний друг;

Тікають хвилі, зорею граючи.

Нема ворогові пощади!

Розірвано коло!

Чекають на героїв Ангели Раю!

Позаду димляться нагородою року.

Попереду, як раніше — походи та лайки.

Хто кістлявої смерті в обличчя реготав,

Хто в боях не раз був поранений.

Сполохи знамен лобзують вуста,

Спекотні молитви і тремтіння сновидінь.

Тільки неминуча перемога хреста

У черзі лихих слонів.

Світла не вбуде - відміряний термін;

Полуменіють долі у віках згоряючи.

Немає ворогові пощади і цього рок!

Чекають на героїв Ангели Раю!

Ангели Раю!

Тремтіли дали, завили вітри;

Заживо ковтали солону волю.

Ярилися козаки з ранку до ранку

Погуляти по синьому морю.

По синьому морю.