Рокот рока - Калинов Мост

Нам осталось жить пяток минут

И финиш-alles, парень

Черствые коржи в кулак сомнут

От Польши до Непала.

Номер получи

Горчит слюна, блестит слеза наглядно.

Выброси ключи,

Прощай Луна родного Фатерлянда.

Зыбятся пески,

Моря кипят, камлает глухо бездна.

Саваны узки,

Земля опять трясется центробежно.

Формула проста – густеет кровь,

В протоках зреют тромбы.

Взвешена узда, людской улов

Умножат гекатомбы.

Небо ало слезы льет,

Пламя юное гори.

Судным жаром плавит лед

Грозный рокот рока.

Выше братец нос – держи удар,

Прими дары сердечно.

Властно произнес твой государь:

«Награда верным — вечность!»

Хором наконец, узрим плоды,

Умойся конспиролог.

Внутренний гонец ломает льды –

Путь к центру был недолог.

Залпом проглоти крутую соль,

Не важен резус-фактор.

Рвется из груди на свет узор,

Искрит во тьме реактор.

Спутники Глонасс твердь бороздят,

Звенит спираль накала.

Будит силы в нас целебный яд,

Встречай бойцов Вальхалла.

Нечего терять –

Ущербный мир смердит в утробе свально.

Смертников отряд покой умыл,

Трубит подъем дневальный.

Времени виток,

Что тот прохвост покрепче схватит шею,

Близится итог

В прицеле звезд до магмы рыть траншеи.

Быть или не быть?

Пусть будет так,

Как прописали свыше.

В грохоте копыт угар атак,

Печать астральных вспышек.

Только устоять в заветный миг

И баста друг-амиго.

Северная стать, крест горемык

Натюрлих сбросят иго.

Небо ало слезы льет

Пламя юное гори!

Судным жаром плавит лед

Грозный рокот рокот!

Правду лезвий пьет душа

Без упреков, без хулы

Внемлет трезвый не дыша

Грозный Голос-Логос.

Нам залишилося жити п'ять хвилин

І фініш-alles, хлопець

Черстві коржі в кулак сомнуть

Від Польщі до Непалу.

Номер отримай

Гірчить слина, блищить сльоза наочно.

Викинь ключі,

Прощай Місяць рідного Фатерлянда.

Зибляться піски,

Моря киплять, камлає глухо безодня.

Савани вузькі,

Земля знову трясеться відцентрово.

Формула проста - густіє кров,

У протоках зріють тромби.

Зважена узда, людський улов

Помножать гекатомби.

Небо ало сльози ллє,

Полум'я юне горі.

Судним жаром плавить лід

Грізний рокіт року.

Вище братик ніс – тримай удар,

Прийми дари сердечно.

Владно промовив твій государ:

«Нагорода вірним – вічність!»

Хором нарешті, побачимо плоди,

Вмийся конспіролог.

Внутрішній гонець ламає криги –

Шлях до центру був недовгий.

Залпом проковтнути круту сіль,

Не важливим є резус-фактор.

Рветься з грудей світ візерунок,

Іскрить у темряві реактор.

Супутники Глонасс твердь борознять,

Дзвінить спіраль розжарення.

Будить сили в нас цілюща отрута,

Зустрічай бійців Вальхалла.

Нічого втрачати -

Неповноцінний світ смердить в утробі свально.

Смертників загін спокій умив,

Трубить підйом дневальний.

Часу виток,

Що той прохвіст міцніше схопить шию,

Наближається підсумок

У прицілі зірок до магми рити траншеї.

Бути чи не бути?

Нехай буде так,

Як прописали згори.

У гуркоті копит чад атак,

Друк астральних спалахів.

Тільки встояти в заповітну мить

І кінця друг-аміго.

Північна стати, хрест бідолах

Натюрліх скинуть ярмо.

Небо ало сльози ллє

Полум'я юне горі!

Судним жаром плавить лід

Грізний рокіт рокіт!

Правду лез п'є душа

Без докорів, без хули

Прислухається до тверезого не дихаючи

Грізний Голос-Логос.