Рудники свободы - Калинов Мост

Прозвенел стрелою праздник вольный

Блеск знамен слезой благодари.

Песен искры танцы поднебесья,

Помним я и ты.

Где юнцы в зарницы долю звали,

А девченки взгляд дарили смелым.

Тень беды коварной в сон мизинца,

Не устерегли.

Знали мудрецы в осенний сон,

Что случится то случится.

Время пеленать стальным крылом,

Тление низин.

Знали мудрецы в плен рукавиц,

Не сорваться в небо птицей.

Скорбью умываться без надежд

В череде годин.

Но дозоры жгут и жгут костры,

Здесь сердца отвагу помнят.

Лица горцев каменеют вьюгой

Им неведом страх.

Клич орлиный весть звезды косматой

Закипают в гимны на губах.

И в ладонях пламенеют бронзой,

Рудники свободы, рудники свободы.

Рудники свободы.

Продзвеніло стрілою свято вільне

Блиск прапор сльозою дякую.

Пісня іскри танці піднебесся,

Пам'ятаємо я і ти.

Де молодики в зарниці частку звали,

А дівчата погляд дарували сміливим.

Тінь лиха підступної в сон мізинця,

Не застерігли.

Знали мудреці в осінній сон,

Що трапиться те станеться.

Час сповивати сталевим крилом,

Тління низин.

Знали мудреці в полон рукавиць,

Не зірватись у небо птицею.

Скорботою вмиватися без надій

У черзі годин.

Але дозори джгуть і жгут багаття,

Тут серця відвагу пам'ятають.

Обличчя горців кам'яніють завірюхою

Їм невідомий страх.

Звуч орлиний звістка зірки косматою

Закипають у гімни на губах.

І в долонях полум'яніють бронзою,

Рудники свободи, копальні свободи.

Рудники волі.