Назад в подвалы - Калинов Мост

Я тебя оставил в знойном берегу

Верить в свой разлив бессонно

Сам прощальным криком слезы сберегу

Спрятался опальной зоной

В сумерках углями раскален

Выжег темноту дурным изгоем

Когда неслась моя телега под уклон

Я был спокоен

Жди когда в верховьях выпадут дожди

Кинуться волною мутной

Бряцают ключами день не пощадил

Кто побег готовил утром

Стоит заплатить большую дань

Тихо завернуться ржавой кровлей

Молю лечить меня скорее прилетай

Я обескровлен

Треснуло стекло лужей натекло

Пал листвой растоптан сапогами

Осталось когти обрубить и лечь на дно

Виском о камень

Прахом попуститься звоны не дают

К радости мой сон тревожен

Пеплом поминаю брошенный уют

Загодя готовлю вожжи

Снова я загадочный пострел

Ветер весельчак меня не свалит

Я возвращаюсь налегке с запасом стрел

Назад в подвалы

Я тебе залишив у спекотному березі

Вірити в свій розлив безсонно

Сам прощальним криком сльози з берегу

Сховався опальною зоною

У сутінках вугіллям розпечений

Випалив темряву поганим ізгоєм

Коли мчав мій віз під ухил

Я був спокійний

Чекай, коли у верхів'ях випадуть дощі

Кинутися хвилею каламутною

Бракають ключами день не пощадив

Хто втечу готував уранці

Варто заплатити велику данину

Тихо завернутися іржавою покрівлею

Молю лікувати мене швидше прилітай

Я знекровлений

Треснуло скло калюж натекло

Пал листям розтоптаний чоботями

Залишилося пазурі обрубати і лягти на дно

Скронею про камінь

Прахом попуститися дзвони не дають

На радість мій сон тривожний

Попелом поминаю кинутий затишок

Загодя готую віжки

Знову я загадковий постріл

Вітер веселун мене не звалить

Я повертаюся без нічого з запасом стріл

Назад у підвали