Восхищение - Калинов Мост

Как восхитили на небо отрешенного

Пара ангелов-подростков взмахом крыл.

Молоком поили к жизни приглашенного-

До сих пор уста счастливчика мокры.

Незапятнанных одежд примерить надобно,

Кто испытанной душой остался юн.

Кто вкусил бесстрашно праведного снадобья.

Веселилась встрече птица Гамаюн.

И окрестно в темноте змеились молнии,

Небывальщиной захватывало дух.

А в груди пожар гудел тугими волнами-

Подвиг истинно написан на роду.

И уже близки, близки пределы горние:

Пламенеет грозно меч у райских врат.

Где ветра притихли замыслу покорные-

Праздник грянет, небожитель будет рад.

Сладок ладан, ждет награда

Вечностью обручиться.

Богу славный, братьям равный

Трепетно и лучисто.

И сподобились архангелы огнистые

Прикоснуться невесомого чела.

И пытали взглядом призванного истово:

Что сейчас, а что отмерено вчера.

Пронеслось былое лебезными вихрями,

И открылись тайны явью серебра.

Тот, кого умалишенно нежно выкрали,

Прозревал, рождаясь, зарево убранств.

Благодарный свет нетварный

Вестника ждал давече.

Миг прощенный — в дом реченый

Примет его Предвечный.

Трезвеет простецом

Избранный во спасенье.

Родной окутан сенью,

Возвышенный Отцом.

Як захопили на небо відчуженого

Пара ангелів-підлітків помахом крил.

Молоком напували до життя запрошеного-

Досі вуста щасливчика мокрі.

Чистих одягів приміряти треба,

Хто випробуваною душею залишився молодий.

Хто скуштував безстрашно праведного зілля.

Веселилася зустріч птах Гамаюн.

І навколо в темрі зміїлися блискавки,

Небувальщиною захоплювало дух.

А в груди пожежа гула тугими хвилями-

Подвиг істинно написаний на роду.

І вже близькі, близькі межі гірські:

Полум'яніє грізно меч біля райської брами.

Де вітри притихли задуму покірні-

Свято гряне, небожитель буде радий.

Солодкий ладан, чекає нагорода

Вічно побратися.

Богу славний, братам рівний

Трепетно ​​і променисто.

І сподобилися архангели вогнисті

Доторкнутися невагомого чола.

І питали поглядом покликаного щиро:

Що зараз, а що відміряно вчора.

Пронеслося колишнє лебезними вихорами,

І відкрилися таємниці дійсністю срібла.

Той, кого божевільно ніжно викрали,

Прозрівав, народжуючись, заграва оздоб.

Вдячне світло нетварне

Вісника чекав недавно.

Мить прощена — в будинок речений

Прийме його Предвічний.

Тверезіє простцем

Вибраний на порятунок.

Рідний оповитий покровом,

Піднесений Батьком.