Стезя - Калинов Мост

Плеть жара, сон в руку.

В мыслях фильтры

Пора менять, парень.

Слой сала, блажь юга,

Где теперь тебя искать?

Дно ямы, рвёт участь

В клочья нагло

Уверенный барин.

Вне рамок твой Дуче –

Ствол чернеет у виска.

Исподволь гнездится уловка,

Чудится всемирный подвох,

Где табуировка древняя сноровка,

Ох!

Шаг влево, шаг вправо,

Череп сверлят

Со знанием дела.

Гнёт древо груз справок

В срок закончен переплёт.

Ты пойман в сеть крепко,

Вихри стильные

Жертву раздели.

В створ поймы льют слепок –

Был в ладонь впечатан брод.

Невидаль в пути да и только,

Мыкаться в потёмках впотьмах,

Луковая долька, ну-ка раззадорь-ка,

Ах!

Мокрая судьба к телу ближе,

Некому её отнять,

Ткутся долгожданные ризы

При свете дня.

Вдох-выдох, смерть ближе,

Просишь трубно

Природных силёнок.

Пуст свиток,

В печь лыжи,

Тускло гаснет позывной.

Фунт лиха, пуд соли,

Ищет вымя голодный теленок.

Трать лыко,

I am sorry,

Мучаться чужой виной.

Грянет несусветное вскоре,

Ширится устойчивый слух –

Радости под корень выпотрошит горе,

Ух!

Всё, что предначертано свыше,

Твёрдо знает пыльный лопух.

Будет садик вишен,

Вырублен и выжжен,

Ух!

Замысел возвышенно строгий,

Цель на поводке видна,

Пусть пестрят-петляют дороги –

Стезя одна!

Где пытать века не зазорно,

Где корит тоска оплеух,

Яростные зёрна зреют беспризорно,

Ух!

Замысел возвышенно строгий,

Цель на поводке видна,

Пусть пестрят-петляют дороги –

Стезя одна!

Батоги спека, сон в руку.

У думках фільтри

Час міняти, хлопче.

Шар сала, благня півдня,

Де тепер тебе шукати?

Дно ями, рве доля

На шматки нахабно

Впевнений пан.

Поза межами твоєю Дуче –

Стовбур чорніє біля скроні.

Поволі гніздиться прийом,

Здається світовий каверз,

Де табуювання стародавня вправність,

Ох!

Крок вліво, крок вправо,

Череп свердлять

Зі знанням справи.

Гне дерево вантаж довідок

У термін закінчено обкладинка.

Ти спійманий у мережу міцно,

Вихори стильні

Жертву поділи.

У площину заплави ллють зліпок –

Було в долоню вдруковано брід.

Небачений у дорозі та й годі,

Микатися в темряві в пітьмі,

Цибулева часточка, ну-но роздорі-но,

Ох!

Мокра доля до тіла ближче,

Нема кому її відібрати,

Ткуться довгоочікувані ризи

При світлі дня.

Вдих-видих, смерть ближче,

Просиш трубно

Природне силі.

Порожній сувій,

В піч лижі,

Тьмяно гасне позивний.

Фунт лиха, пуд солі,

Шукає вим'я голодне теля.

Трати лико,

I am sorry,

Мучитися чужою виною.

Вдарить несусвітне незабаром,

Поширюється стійкий слух -

Радості під корінь випатрає горе,

Ух!

Все, що призначено згори,

Твердо знає курний лопух.

Буде садок вишень,

Вирубаний і випалений,

Ух!

Задум піднесено строгий,

Ціль на повідку видно,

Нехай рясніють-петляють дороги –

Стезя одна!

Де катувати століття не соромно,

Де корить туга ляпас,

Шалені зерна зріють безпритульно,

Ух!

Задум піднесено строгий,

Ціль на повідку видно,

Нехай рясніють-петляють дороги –

Стезя одна!