Севастополь - Калинов Мост

Как пришла лиха беда из-за моря синего

Враг нагрянул несчетный Севастополь-крепость забрать

Нам с тобой уступать было не с руки

Или грудь в крестах, или пухом земля

И сказал адмирал: «Неприятель силен

Встанем грудью навстречу, отступать дальше некуда

Будем биться геройски, Государь на нас надеется».

«За родное умрем», — прибавляли мы

Эти ночи и дни не забудем с тобой

Смерть косила ряды, разохотилась лютая

Супостат окаянный наседает бешено

Бьем картечью его, где штыком, где саблей вострою

Ох, кровей напилась, земля крымская,

Черноморский флот на дне покоится.

И все меньше нас, адмирал убит,

Но мы держимся из последних сил…

Черноморский флот…

И все меньше нас, адмирал убит,

Но мы держимся из последних сил…

Но мы держимся, держимся…

Як прийшла лиха біда через море синє

Ворог нагрянув незліченний Севастополь-фортецю забрати

Нам з тобою поступатися було не руки

Або груди в хрестах, або пухом земля

І сказав адмірал: «Ворог сильний

Встанемо грудьми назустріч, відступати далі нікуди

Битимемося геройськи, Государ на нас сподівається».

«За рідне помремо», — додавали ми

Ці ночі і дні не забудемо з тобою

Смерть косила ряди, розлютилася люта

Супостат окаянний насідає шалено

Б'ємо картеччю його, де багнетом, де шаблею гострою

Ох, кров'ю напилась, земля кримська,

Чорноморський флот на дні спочиває.

І все менше нас, адмірал убитий,

Але ми тримаємось з останніх сил…

Чорноморський флот…

І все менше нас, адмірал убитий,

Але ми тримаємось з останніх сил…

Але ми тримаємось, тримаємось...