Продали - Калинов Мост

Как однажды нас с тобой продали полным ведром.

Кто за это получил медали — чую нутром.

Как средь бела дня такое вышло, — пьем, как всегда.

Глянь — хомут на шее, рядом дышло, как у скота.

Поздно нынче сокрушаться, паря репу чесать.

Зараз всем гуртом в полон попались — ловок чужак.

Едем мы до хаты, нужен перекур.

В чистых водах просмотрите сговор — черти снуют.

Где запасы тридцати целковых — плата Иуд.

Слава Богу, тормошит причина сбросить напасть.

Все за нож отдать преблагочинный, духом не пасть.

Едем мы до хаты, нужен перекур.

Тихим сапом, где свирепым вихрем, где на рожон.

Зря от гнева бесы поотвыкли — воин прощен.

А кому пытать судьбу иную: в рабстве, но цел.

Время видеть сторону родную через прицел.

Брошенные зерна восходы дадут — в осень соберем урожай.

Вовсе не зазорно в нашем саду к сердцу человека прижать.

Будет в чаши полно течь виноград, песни о героях споют.

Радостно и вольно, вместо наград — явленный небесный уют.

Как однажды нас с тобой продали — и поделом.

Кто за сделку получил медали?

Дайте патрон.

Как однажды нас с тобой… Кто, кто, кто?

Как однажды нас с тобой продали.

Як одного разу нас із тобою продали повним відром.

Хто за це отримав медалі — чую нутром.

Як серед білого дня таке вийшло,— п'ємо, як завжди.

Глянь - хомут на шию, поруч дишло, як у худоби.

Пізно нині журитися, ширяючи ріпу чухати.

Зараз усім гуртом у повний попалися — спритний чужинець.

Їдемо ми до хати, потрібен перекур.

У чистих водах перегляньте змову — чорти снують.

Де запаси тридцяти карбованців — плата Іуд.

Слава Богу, гальмує причина скинути напасть.

Все за ніж віддати благочинний, духом не впасти.

Їдемо ми до хати, потрібен перекур.

Тихим сапом, де лютим вихором, де на рожон.

Даремно від гніву біси відвикли — воїн прощений.

А кому катувати долю іншу: в рабстві, але ціл.

Час бачити рідну сторону через приціл.

Кинуті зерна сходи дадуть - восени зберемо врожай.

Зовсім не соромно в нашому саду до серця людини притиснути.

Буде в чаші повно текти виноград, пісні про героїв заспівають.

Радісно і вільно, замість нагород — явлений небесний затишок.

Як одного разу нас з тобою продали — і поділом.

Хто за угоду отримав медалі?

Дайте патрон.

Як одного разу нас із тобою... Хто, хто, хто?

Як одного разу нас із тобою продали.