Последняя охота - Калинов Мост

Не оставлю след на снегу —

Я, седой якут.

Ухожу в метель берегом Лены.

Вскормленный суровым гнездом,

С ветром заодно, —

Ноздри рыскают запах оленя.

Мудрый, в молчаливом краю

Черной тенью тундру крою, —

Острый глаз вокруг веком мелеет.

Влюбиться убийцей!

Пляшут хищно костры,

Бубен празднует ночь,

Отблеском ранит нож,

Пальцы плетут узлы.

Свой последний наказ

Плюнуть спешит шаман,

Следом ползет сама

Смерть на кривых ногах.

Не сожмет кулак копье,

Не вернуться на тропу.

Племя пляской звезды пьет,

Мой язык во рту распух.

Не измерить взглядом Лены изгиб,

Не пропеть Луну,

Не встретить рассвета.

Смерти дожидаясь, лопнут виски, —

Как пришлось рассудок

страхом изведать.

Боги просят честно отпеть

Одного в толпе, зубы крепкие песней ощерить.

Славят хором стрелы мои, —

Как огонь молил.

Жжет и жмет петля, старую шею.

Январским коварством.

Чует верный пес беду, —

Шерсть дыбом!

Заскулил, заскулил,

Хвост прижал,

Бросил теплый лежак,

Обнажил клыки

И вокруг убийц

Сузил круги —

Без боязни…

Не оставлю след на снегу —

Я, седой якут…

Отпетый лохматым псом,

Лохматым…

Не залишу слід на снігу

Я, сивий якут.

Іду в завірюху берегом Олени.

Вгодований суворим гніздом,

З вітром заразом, —

Ніздрі нишпорять запах оленя.

Мудрий, у мовчазному краю

Чорною тінню тундру крою, —

Гостре око навколо повік меліє.

Закохатися вбивцею!

Скачуть хижо багаття,

Бубон святкує ніч,

Відблиском ранить ніж,

Пальці плетуть вузли.

Свій останній наказ

Плюнути поспішає шаман,

Слідом повзе сама

Смерть на кривих ногах.

Не стисне кулак спис,

Не повернутися на стежку.

Плем'я танець зірки п'є,

Моя мова в роті розпух.

Не виміряти поглядом Олени вигин,

Не проспівати Місяць,

Не зустріти світанку.

Смерті чекаючи, лопнуть віскі,—

Як довелося розум

страхом довідатися.

Боги просять чесно відспівати

Одного в натовпі, зуби міцні піснею защерити.

Славлять хором стріли мої,—

Як вогонь благав.

Палить і тисне петля, стару шию.

Січневою підступністю.

Чує вірний пес лихо,—

Шерсть дибки!

Заскулив, заскулив,

Хвіст притис,

Кинув теплий лежак,

Оголив ікла

І навколо вбивць

Звузив кола —

Без остраху…

Не залишу слід на снігу

Я, сивий якут.

Відпетий кудлатим псом,

Кудлатим…