Порог сорока - Калинов Мост

Меняя имена,

Одни и те же устремляются в легенду

В любые времена

До слез похожие стартуют к облакам

Униженной истерзанной земли

Сердца сдают в аренду

Спасительным дождем

Одни и те же льют в широкие ладони

Крылатый мозг рожден

Окрасить сумерки, раздвинуть берега

И соколом пронзает небо крик

И в рабском мясе тонет!

У сытых вырастает в горле кость

В утеху позволяют всходам вызреть

С упрямым полем справиться покос

Ораторов настигнет точный выстрел

И падким до рифмованных сенсаций

Тела выносит пьяным ревом

— Бис!

Волна самоубийств…

С легендами останутся долги

Тугие сплетни вокруг голов разбитых

Останутся сиротами колки

И жены — не прорвавшиеся в титры

Ветер, будь добрее —

Прости своих сыновей.

Запомни тех, кого погребли облака

Кто вызвать гром зимою рискнул

Кому не довелось перешагнуть

Порог сорока.

Змінюючи імена,

Одні й ті ж прямують у легенду

За будь-яких часів

До сліз схожі стартують до хмар

Приниженої змученої землі

Серця здають у оренду

Рятівним дощем

Одні і ті ж ллють у широкі долоні

Крилатий мозок народжений

Пофарбувати сутінки, розсунути береги

І соколом пронизує небо крик

І в рабському м'ясі тоне!

У ситих виростає в горлі кістка

У втіху дозволяють сходам визріти

З упертим полем впоратися косовиця

Ораторів наздожене точний постріл

І падким до рифмованих сенсацій

Тіла виносить п'яним ревом

—Біс!

Хвиля самогубств…

З легендами залишаться борги

Тугі плітки навколо голів розбитих

Залишаться сиротами колки

І дружини — не прорвані в титри

Вітер, будь добріший—

Пробач своїх синів.

Запам'ятай тих, кого поховали хмари

Хто викликати грім узимку ризикнув

Кому не довелося переступити

Поріг сорока.