Оябрызгань - Калинов Мост

Позволь мне с тобой остаться без ума,

Перекосить обойм бесповоротно.

Узнать в пелене морозной Сусуман, —

Некованой броне лукавить Бродней.

Решить наперед обугленной пятой —

Я зря тебе берег ночлег усталый.

Согреет другой уловом вешних тонь,

Румянец дорогой получит даром.

И всю ночь напролет у высоких ворот

Смуглые усердно звали Цветень.

И разбрызгался лед: довели в обмолот

Вычуром оседлым путать сети.

Каленым виском ждать рассвет

Мая в берегах.

Гонимый в изгой,

Плетью Вед плакать обрекал:

Оябрызгань!

Оябрызгань!

Дозволь мені з тобою залишитися без розуму,

Перекосити обойм безповоротно.

Дізнатися в пеліні морозної Сусуман, —

Нековану броню лукавити Бродней.

Вирішити наперед обвугленою п'ятою —

Я даремно тобі берег ночівлі втомлений.

Зігріє інший уловом весняних тонь,

Рум'янець дорогий отримає задарма.

І всю ніч безперервно біля високих воріт

Смагляві старанно звали Цвітень.

І розбризкався лід: довели в обмолот

Чухурою осілим плутати мережі.

Розжареною скронею чекати світанок

Травня в берегах.

Гонимий в ізгой,

Плеттю Вед плакати прирікав:

Оябризгань!

Оябризгань!