Образа - Калинов Мост

Прикрой глаза на образа.

Прикрой, ведь ты светлей святых.

Ладонь умой пустой сумой,

Лихой пустяк, прости за так.

Измерь покой сестрой Окой.

Узлом венка поймай века.

От бурь жестоких остынь,

Звоном веди мосты:

В изломах брони — полыньи.

Хрупкою надеждой обрядиться.

Видеть далеко, забыть глухие стены.

Кто оставил дом пугливой птицей,

Стрелой охотник зоркий заденет, каленой.

Клинки бровей иззубрятся

Безумным прыжком, избесится скуластый потомок,

Износятся силки ловца бессонным лишком —

Веди его до белого дома, скорее.

Плохи дела, да в чем мать родила:

Выпал птахой в простуженный день.

Знать не к добру плесень ест вязь подпруг, —

Лоб тяжелый морщиной одень.

Впредь не успеть к погребам в день Успен,

Мед не пить из глубоких ковшей.

Не восклицать Аллилуй у крыльца —

Гонит челядь гуляку взашей.

Помню, отплясал крошками кресал

Круг желанный.

Помню, остудил кольцами удил

Губы — раны.

Помню, в ночь ушел, в ночь ушел.

Прикрой глаза на образа.

Прикрой скорей, лови искрень.

Размах силков — сетей не утопи —

Не вспомнит степь твоей стопы.

Ох, да мне бы так!

Ох, да мне бы так!

Прикрий очі на образи.

Прикрий, адже ти світліший за святих.

Долоня вмий порожньою сумою,

Лиха дрібниця, вибач за так.

Виміряй спокій сестрою Окою.

Взлом вінка спіймай століття.

Від буря жорстоких остигень,

Дзвони мости:

У зломах броні — ополонки.

Тендітною надією обрядитися.

Бачити далеко, забути глухі стіни.

Хто залишив будинок лякливим птахом,

Стрілий мисливець плідний зачепить, гартувати.

Клинки брів зізубряться

Божевільним стрибком, збожеволіє скуластий нащадок,

Зносяться силки ловця безсонним надлишком —

Веди його до білого дому, швидше.

Погані справи, та чому мати народила:

Випав птахом у застуджений день.

Знати не до добру цвіль їсть в'яз підпруг, —

Лоб важкий зморшки одягу.

Надалі не встигнути до погребів у день Успен,

Мед не пити з глибоких ковшів.

Не викликати Алілуй у ганка —

Гонить челядь гуляку.

Пам'ятаю, танцював крихтами кресал

Коло бажане.

Пам'ятаю, остудив кільцями вудив

Губи — рани.

Пам'ятаю, вночі пішов, вночі пішов.

Прикрий очі на образи.

Прикрий швидше, лови щиро.

Розмах силіків — мереж не утопи —

Не згадає степ твоєї стопи.

Ох, так би мені так!

Ох, так би мені так!