Не вернуться - Калинов Мост

Ветры на коленях сны глотали,

Ветлы пеленали стон мятежный,

Ждали жаркой вьюгой

Песен рукавиц, небылиц.

Грянет гром расправят в бой знамена,

Трубы огласятся серебром.

Прежним не вернуться,

К белым берегам, в птичий гам.

Крылья за плечами вырастали

Жаловал огонь, орлиный взгляд.

Росы пить с ладони,

Воин был готов, плач вдов.

Сеяли, хлебами пепелища,

Всадники прощались в небеса.

Прежним не вернуться,

К белым берегам!

Вітри на колінах сни ковтали,

Ветли сповивали стогін бунтівний,

Чекали гарячою завірюхою

Пісень рукавиць, небилиць.

Гримне грім розправлять у бій прапора,

Труби оголосять сріблом.

Колишнім не повернутися,

До білих берегів, у пташиний гамір.

Крила за плечима виростали

Жалував вогонь, орлиний погляд.

Роси пити з долоні,

Воїн був готовий, плач удов.

Сіяли, хлібами попелища,

Вершники прощалися в небеса.

Колишнім не повернутися,

До білих берегів!