Милая моя (Santimento) - Калинов Мост

Милая моя, ты далеко,

Нас разделяют степи и леса.

Ненастье саваном легло,

Темнеют небеса.

Милая моя, ты далеко,

В снегах дымятся сотни верст,

Неверный лед блестит рекой,

Мерцают гроздья звезд.

А вздохи и взоры, слов небылицы

Сердце мое теребят.

Я улыбаюсь солнечным лицам,

Но вижу только тебя.

Милая моя, тоска-печаль

Ночами гложет не до сна.

Тревогой теплится свеча,

Укор таит весна.

Милая моя, за все прости,

Былые слезы позабудь.

Зовут кремнистые мосты,

Искрится древний путь.

А вздохи и взоры, слов небылицы

Сердце мое теребят.

Я улыбаюсь солнечным лицам,

Но вижу только тебя.

Милая моя, игра огней,

Нектар свиданий, твой лучистый взгляд

Ведут меня сквозь вихри дней,

И в мире нет преград.

Милая моя, поверь в меня.

Милая моя, прости меня.

Милая моя, встречай меня.

Милая моя

Мила моя, ти, далеко,

Нас розділяють степи та ліси.

Негода саваном лягла,

Темніють небеса.

Мила моя, ти, далеко,

У снігах димляться сотні верст,

Невірний лід блищить рікою,

Мерехтять грона зірок.

А зітхання і погляди, слів небилиці

Серце моє смикають.

Я посміхаюся сонячним особам,

Але бачу тільки тебе.

Мила моя, туга-сум

Ночами глине не до сну.

Тривогою теплиться свічка,

Докір таїть весна.

Мила моя, за все пробач,

Колишні сльози забудь.

Звати крем'янисті мости,

Іскриться стародавній шлях.

А зітхання і погляди, слів небилиці

Серце моє смикають.

Я посміхаюся сонячним особам,

Але бачу тільки тебе.

Мила моя, гра вогнів,

Нектар побачень, твій променистий погляд

Ведуть мене крізь вихори днів,

І в світі немає перепон.

Мила моя, повір у мене.

Мила моя, пробач мені.

Мила моя, зустрічай мене.

Мила моя