Куда я - Калинов Мост

Белым таился звон, перился горький день,

Сватался в грозы смех отчаянно.

След остывал в ночи, очи берёг покой,

Окали брызги голоса Сва.

Ропот таил укор, скорили вёсны вести,

Степью оплавить берег каменный.

Солнце вернуть бесстрашно,

Утро сулить слезами

Пёкся разбойный свист, плетью хрипел черёд,

Дыбились льды рудой-Сулою.

Песней клинка прощай, чалый поклон нездешний

Обручай.

Чаять молву зеркал, голому голову

Омут схоронит в звёздах —

С боя умыться роздых!

Да только без тебя куда я?!

Облако моё,

Рассветы не затеплить рьяно

Без радости твоей.

Целуя-обнимая стоны

Утонет и воскреснет вновь боль моя.

Ручьями-косами играя

Вернуться под крыло твоё

Да только без тебя куда я?!

Вещая любовь моя,

Да только без тебя куда я?!

Да только без тебя куда!

Да только без тебя куда я?!

Да только без тебя куда!

Білим таївся дзвін, перився гіркий день,

Сватався в грози сміх відчайдушно.

Слід остигав у ночі, очі берег спокій,

Окали бризки голосу Сва.

Ропот таїв докір, скорили весни вісті,

Степом оплавити кам'яний берег.

Сонце повернути безстрашно,

Ранок обіцяти сльозами

Пікся розбійний свист, батогом хрипіла черга,

Дихали льоди рудою-Сулою.

Піснею клинка прощай, чалий уклін нетутешній

Обручай.

Чаяти чутки дзеркал, голому голову

Омут поховає у зірках —

З бою вмитися відпочинок!

Та тільки без тебе куди я?!

Хмара моя,

Світанки не затеплити завзято

Без радості твоєї.

Цілуючи-обіймаючи стогони

Потоне і воскресне знову біль мій.

Струмками-косами граючи

Повернутись під крило твоє

Та тільки без тебе куди я?!

Віща любов моя,

Та тільки без тебе куди я?!

Та тільки без тебе куди!

Та тільки без тебе куди я?!

Та тільки без тебе куди!