Крыса-игла - Калинов Мост

Стерегла вены крыса-игла,

Мокрым носом в погоню ходила.

Мимо глаз колесом гналась

Облака утопить серым илом.

Не к добру рвутся пальцы рук —

Вянет в золото лето,

Где легла невпопад игра

Сизым следом.

На ветру слезы паклей утру,

Запахнусь от надежд кушаками.

Повлекла наугад река

Головой расколоть черный камень.

Не схватить в рукава воды —

Стынут струи под взглядом.

Ров готов — неизвестно кто,

Ляжет рядом.

Припев:

Плакать — не впервой, и волчицы вой

Помнят грозы и ветер.

Волосы — узлом, локти — наизлом,

Даром Бог не ответил!

Не пуститься в пляс из подола ряс:

Лица смертных суровы.

Не нарушить ряд — россыпи велят:

Мерьте шаг, песнеловы!

Босиком — мимо темных икон,

Как увидел свою тень на Солнце.

Шов заплат не распорет брат —

Распластался безумным ононцем.

Не замай, дай вернуться в май,

Тронуть росы губами.

И укрыть скорлупой коры

Горе-память.

Горе-память.

Стерегла вени щур-голка,

Мокрим носом у погоню ходила.

Повз око колесом гналася

Хмари втопити сірим мулом.

Не до добру рвуться пальці рук —

В'яне в золото літо,

Де лягла невпопад гра

Сизим слідом.

На вітрі сльози клоччів ранку,

Запахнуся від надій кушаками.

Потягнула навмання річка

Головою розколоти чорний камінь.

Не схопити в рукави води —

Стигнуть струмені під поглядом.

Рів готовий — невідомо хто,

Ляже поруч.

Приспів:

Плакати — не вперше, і вовчиці виття

Пам'ятають грози і вітер.

Волосся — вузлом, лікті — назлом,

Даром Бог не відповів!

Не пуститися в танець з подолу ряс:

Особи смертних суворі.

Не порушити ряд — розсипи наказують:

Мірте крок, піснелови!

Босоніж — повз темні ікони,

Як побачив свою тінь на Сонці.

Шов латок не розпоре брат—

Розпластався шаленим вінонцем.

Не замай, дай повернутися в травень,

Торкнутися роси губами.

І покрити шкаралупою кори

Горе-пам'ять.

Горе-пам'ять.