Si je mourais là-bas - Jean Ferrat

Si je mourais l-bas, sur le front de l’arme

Tu pleurerais un jour, Lou, ma bien-aime

Et puis mon souvenir s’teindrait comme meurt

Un obus clatant sur le front de l’arme

Un bel obus semblable aux mimosas en fleur

Et puis ce souvenir clat dans l’espace

Couvrirait de mon sang le monde tout entier

La mer, les monts, les vals et l’toile qui passe

Les soleils merveilleux mrissant dans l’espace

Comme font les fruits d’or autour de Baratier

Souvenir oubli vivant dans toutes choses

Je rougirais le bout de tes jolis seins roses

Je rougirais ta bouche et tes cheveux sanglants

Tu ne vieillirais point toutes ces belles choses

Rajeuniraient toujours pour leurs destins galants

Lou, si je meurs l-bas, souvenir qu’on oublie

Souviens-t'en quelquefois aux instants de folie

De jeunesse et d’amour et d’clatante ardeur

Mon sang c’est la fontaine ardente du bonheur

Et sois la plus heureuse tant la plus jolie

mon unique amour et ma grande folie.

Якби я загинув там, у передній частині пістолета

Одного дня ти будеш плакати, Лу, люба моя

І тоді моя пам’ять згасне, коли помре

Снаряд, що вибухнув на передній частині зброї

Гарний панцир, схожий на квітучу мімозу

І тоді ця пам’ять виривається в простір

Покрила б увесь світ своєю кров'ю

Море, гори, долини і зірка, що проходить

Чудові сонця, що сходять у космосі

Як і золоті плоди навколо Баратьє

Забута пам'ять жива в усьому

Я б почервонів кінчик твоїх гарних рожевих грудей

Я почервоню твій рот і твоє криваве волосся

Ви б не старіли всі ці прекрасні речі

Завжди омолоджувалися б за свої галантні долі

Лу, якщо я там помру, пам'ять ми забудемо

Згадуйте це іноді в хвилини божевілля

Про юність і кохання і сліпучий запал

Моя кров — вогняне джерело щастя

І будь найщасливішим, настільки красивим

моя єдина любов і моя велика дурість.