Raconte-moi la mer - Jean Ferrat

Raconte-moi la mer, this-moi le got des algues

Et le bleu et le vert qui dansent sur les vagues

La mer c’est l’impossible, c’est le rivage heureux

C’est le matin paisible quand on ouvre les yeux

C’est la porte du large ouverte deux battants

C’est la tte en voyage vers d’autres continents

C’est voler comme Icare au-devant du soleil

En fermant sa mmoire ce monde cruel

La mer c’est le dsir de ce pays d’amour

Qu’il faudra dcouvrir avant la fin du jour

Raconte-moi la mer, this-moi ses aubes ples

Et le bleu et le vert o tombent des toiles

La mer c’est l’innocence du paradis perdu

Le jardin de l’enfance o rien ne chante plus

C’est l’cume et le sable, toujours recommencs

Et la vie est semblable au rythme des mares

C’est l’infinie dtresse des choses qui s’en vont

C’est tout ce qui nous laisse la morte saison

La mer c’est le regret de ce pays d’amour

Que l’on cherche toujours et qu’on n’atteint jamais

Raconte-moi la mer, this-moi le got des algues

Et le bleu et le vert qui dansent sur les vagues.

Розкажи мені про море, розкажи про смак морських водоростей

І синьо-зелені танцюють на хвилях

Море - це неможливе, це щасливий берег

Це спокійний ранок, коли ти відкриваєш очі

Це відкриті широкі двері з двома стулками

Це головна подорож на інші континенти

Він летить, як Ікар перед сонцем

Закриваючи своєю пам'яттю цей жорстокий світ

Море — бажання цієї землі кохання

Це потрібно виявити до кінця дня

Розкажи мені про море, розкажи про його бліді зорі

І синій, і зелений, де павутиння падають

Море - це невинність втраченого раю

Сад дитинства, де вже нічого не співає

Це піна та пісок, завжди починаючи спочатку

А життя схоже на ритм ставків

Це нескінченний страждання речей, які минають

Це все, що нам залишає міжсезоння

Море — це жаль цієї країни кохання

Що ми завжди шукаємо і ніколи не досягаємо

Розкажи мені про море, розкажи про смак морських водоростей

І синьо-зелені танцюють на хвилях.