Nul ne guérit de son enfance - Jean Ferrat

Sans que je puisse m’en défaire

Le temps met ses jambes à mon cou

Le temps qui part en marche arrière

Me fait sauter sur ses genoux

Mes parents l'été les vacances

Mes frères et sœurs faisant les fous

J’ai dans la bouche l’innocence

Des confitures du mois d’août

Nul ne guérit de son enfance

Les napperons et les ombrelles

Qu’on ouvrait à l’heure du thé

Pour rafraichir les demoiselles

Roses dans leurs robes d'été

Et moi le nez dans leurs dentelles

Je respirais à contre-jour

Dans le parfum des mirabelles

L’odeur troublante de l’amour

Nul ne guérit de son enfance

Le vent violent de l’histoire

Allait disperser à vau-l'eau

Notre jeunesse dérisoire

Changer nos rires en sanglots

Amour orange amour amer

L’image d’un père évanouie

Qui disparut avec la guerre

Renaît d’une force inouie

Nul ne guérit de son enfance

Celui qui vient à disparaître

Pourquoi l’a-t-on quitté des yeux

On fait un signe à la fenêtre

Sans savoir que c’est un adieu

Chacun de nous a son histoire

Et dans notre cœur à l’affût

Le va-et-vient de la mémoire

Ouvre et déchire ce qu’il fût

Nul ne guérit de son enfance

Belle cruelle et tendre enfance

Aujourd’hui c’est à tes genoux

Que j’en retrouve l’innocence

Au fil du temps qui se dénoue

Ouvre tes bras ouvre ton âme

Que j’en savoure en toi le goût

Mon amour frais mon amour femme

Le bonheur d'être et le temps doux

Pour me guérir de mon enfance

Без того, щоб я міг від нього позбутися

Час ставить ноги мені на шию

Час йде назад

Змушує мене стрибати їй на коліна

Мої батьки влітку у відпустці

Мої брати і сестри ведуть себе божевільними

У мене в роті невинність

Джеми місяця на серпень

З дитинства ніхто не лікує

Килимки та парасольки

Що ми відкрили під час чаювання

Щоб освіжити дам

Троянди в літніх сукнях

І мій ніс у їхніх мереживах

Я дихав проти світла

В ароматі сливи Мірабель

Тривожний запах кохання

З дитинства ніхто не лікує

Сильний вітер історії

Збирався розкидати в каналізацію

Наша смішна молодість

Перетворіть наш сміх на ридання

помаранчева любов гірка любов

Образ знепритомнілого батька

Хто зник з війною

Відродився з неймовірною силою

З дитинства ніхто не лікує

Той, хто зникає

Чому ми відводили від нього очі

Махаємо у вікно

Не знаючи, що це прощання

У кожного з нас є своя історія

А в наших серцях підстерігають

Назад і назад пам'ять

Відкрийте і порвіть те, що було

З дитинства ніхто не лікує

Прекрасне жорстоке і ніжне дитинство

Сьогодні на колінах

Що я знаходжу в цьому невинність

Як розкручується час

розкрийте свої обійми, відкрийте свою душу

Щоб я смакував у тобі смак

Моя свіжа любов моя дружина

Щастя буття і солодка погода

Щоб вилікувати мене від дитинства