Mon chant est un ruisseau - Jean Ferrat

Quand le monde sera une étable comblée

Quand les guerres seront finies

Alors buvez mon chant comme du thé au lait

Dans des tasses myosotis

Vous affamés d’hier, ombres maigres et dures

Mon chant est un ruisseau, mon chant est une mûre

Quand le chœur des humains fera sonner le monde

Comme un atelier de potier

Alors mangez mon chant dans une assiette ronde

Ornée d’un motif d’oignon bleu

Vous affamés d’hier, ombres maigres et dures

Mon chant est un ruisseau, mon chant est une mûre

Dans ce monde incertain comme barque qui penche

Mordez dans mon chant, travailleurs

Comme dans le pain blanc du matin à dents franches

Le pain blanc à la fraîche odeur

Vous affamés d’hier, ombres maigres et dures

Mon chant est un ruisseau, mon chant est une mûre

Ô ma patrie de monts et de rivières vertes

Moi qui t’invoque à chaque instant

Je suis comme le coq dressant au ciel sa crête

Je chante et chante tout le temps

Vous affamés d’hier, ombres maigres et dures

Mon chant est un ruisseau, mon chant est une mûre

Mon chant est un ruisseau, mon chant est une mûre.

Коли світ буде повною стайнею

Коли закінчаться війни

Тож пий мою пісню, як чай з молоком

У чашках-незабудках

Ти голодний до вчорашнього, худих і жорстких тіней

Моя пісня — струмок, моя пісня — ожина

Коли хор людей задзвенить світ

Як гончарна майстерня

Тож з’їж мою пісню з круглої тарілки

Прикрашений візерунком блакитної цибулі

Ти голодний до вчорашнього, худих і жорстких тіней

Моя пісня — струмок, моя пісня — ожина

У цьому непевному світі, як човен, що нахилений

Вкусіть мою пісню, робітники

Як вранці білий хліб з тупими зубами

Свіжий запах білого хліба

Ти голодний до вчорашнього, худих і жорстких тіней

Моя пісня — струмок, моя пісня — ожина

О моя батьківщина гір і зелених річок

Я, що закликаю тебе щомиті

Я, як півень, що підносить до неба свій гребінь

Я співаю і співаю весь час

Ти голодний до вчорашнього, худих і жорстких тіней

Моя пісня — струмок, моя пісня — ожина

Моя пісня — струмок, моя пісня — ожина.