Les feux de Paris - Jean Ferrat

Toujours quand aux matins obscènes

Entre les jambes de la Seine

Comme une noyée aux yeux fous

De la brume de vos poèmes

L’Ile Saint-Louis se lève blême

Baudelaire je pense à vous

Lorsque j’appris à voir les choses

O lenteur des métamorphoses

C’est votre Paris que je vis

Il fallait pour que Paris change

Comme bleuissent les oranges

Toute la longueur de ma vie

Mais pour courir ses aventures

La ville a jeté sa ceinture

De murs d’herbe verte et de vent

Elle a fardé son paysage

Comme une fille son visage

Pour séduire un nouvel amant

Rien n’est plus à la même place

Et l’eau des fontaines Wallace

Pleure après le marchand d’oublies

Qui criait le Plaisir Mesdames

Quand les pianos faisaient des gammes

Dans les salons à panoplies

Où sont les grandes tapissières

Les mirlitons dans la poussière

Où sont les noces en chansons

Où sont les mules de Réjane

On ne s’en va plus à dos d'âne

Dîner dans l’herbe à Robinson

Qu’est-ce que cela peut te faire

On ne choisit pas son enfer

En arrière à quoi bon chercher

Qu’autrefois sans toi se consume

C’est ici que ton sort s’allume

On ne choisit pas son bûcher

A tes pas les nuages bougent

Va-t'en dans la rue à l'œil rouge

Le monde saigne devant toi

Tu marches dans un jour barbare

Le temps présent brûle aux Snack-bars

Son aube pourpre est sur les toits

Au diable la beauté lunaire

Et les ténèbres millénaires

Plein feu dans les Champs-Elysées

Voici le nouveau carnaval

Où l'électricité ravale

Les édifices embrasés

Plein feu sur l’homme et sur la femme

Sur le Louvre et sur Notre-Dame

Du Sacré-Cœur au Panthéon

Plein feu de la Concorde aux Ternes

Plein feu sur l’univers moderne

Plein feu sur notre âme au néon

Plein feu sur la noirceur des songes

Plein feu sur les arts du mensonge

Flambe perpétuel été

Flambe de notre flamme humaine

Et que partout nos mains ramènent

Le soleil de la vérité

Завжди, коли непристойні ранки

Між берегами Сени

Як утоплена жінка з божевільними очима

З туману твоїх віршів

Острів Сен-Луї піднімається блідим

Бодлер думає про тебе

Коли я навчився бачити речі

O повільні метаморфози

Це твій Париж, яким я живу

Парижу потрібно було змінитися

Як апельсини синіють

Весь час мого життя

Але керувати своїми пригодами

Місто відкинуло свій пояс

Стіни зеленої трави і вітру

Вона створила свій пейзаж

Як у дівчини її обличчя

Щоб спокусити нового коханця

Більше нічого не стоїть на тому ж місці

І вода з фонтанів Уоллеса

Плачь за незабудкою

Хто плакав «Пані задоволення».

Коли фортепіано робили гами

У лаунж-барах

Де великі оббивники

Казу в пилу

Де весілля в пісні

Де мули Реджани

Ми більше не їздимо на ослі

Вечеря на траві в Робінзоні

Що це може зробити для вас

Ти не обираєш своє пекло

Яка користь оглядатися назад

Що колись без тебе зникне

Тут загоряється ваше заклинання

Ви не обираєте свою ставку

Біля твоїх ніг хмари рухаються

Іди на вулицю з червоним оком

Світ кровоточить перед тобою

Ти ходиш у варварський день

Теперішнє час горить у снек-барах

Його фіолетовий світанок на дахах

До біса місячна краса

І тисячолітня темрява

Повний вогонь на Єлисейських полях

Ось і новий карнавал

де відключається електрика

Палаючі будівлі

У центрі уваги чоловіка і жінки

На Лувр і на Нотр-Дам

Від Святого Серця до Пантеону

Повний вогонь «Конкорда» в Терне

У центрі уваги сучасний світ

У центрі уваги наша неонова душа

У центрі уваги темрява мрій

У центрі уваги мистецтво брехні

Flambe вічне літо

Полум'я нашого людського полум'я

І всюди наші руки повертають

Сонце Істини