La porte à droite - Jean Ferrat

On m’a dit tes ides ne sont plus la mode

Quand on veut gouverner ce n’est pas si commode

Il faut videmment s’adapter au terrain

Mettre jour aprs jour un peu d’eau dans son vin

On m’a dit dans la jungle il faut qu’on se dbrouille

On est bien oblig d’avaler des magouilles

De laisser dans un coin les projets trop coteux

On va pas tout rater pour des canards boiteux

La porte du bonheur est une porte troite

On m’affirme aujourd’hui que c’est la porte droite

Qu’il ne faut plus rver et qu’il est opportun

D’oublier nos folies d’avant quatre-vingt-un

On m’a dit qu’il fallait prcher le sacrifice

ceux qui n’ont pas pu s’ouvrir un compte en Suisse

Qu’il fallait balayer tous nos vieux prjugs

Et que ceux qui travaill’nt taient privilgis

On m’a dit tu comprends tes ides archaques

Ne feront qu’aggraver la crise conomique

Ainsi la libert dans un monde plus juste

Fait partie des slogans qui sont un peu vtustes

La porte du bonheur est une porte troite

On m’affirme aujourd’hui que c’est la porte droite

Qu’il ne faut plus rver et qu’il est opportun

D’oublier nos folies d’avant quatre-vingt-un

Puis d’autres sont venus beaucoup moins prsentables

Qui parlaient de la France en tapant sur la table

Qui disaient faut changer c’est la loi du pendule

On va pour commencer supprimer la pilule

Ensuite il faudra bien flytoxer la vermine

Rtablir la morale avec la guillotine

Et pi gn’a qu' virer les mauvais syndicats

Pour conserver celui qui plat au patronat

La porte du bonheur est une porte troite

On m’affirme aujourd’hui que c’est la porte droite

Qu’il ne faut plus rver et qu’il est opportun

D’oublier nos folies d’avant quatre-vingt-un

Ils ont dit qu’il fallait se montrer raliste

Qu’il y avait du bon dans les journaux racistes

Qu’il fallait nettoyer ce cher et vieux pays

Si l’on ne voulait pas qu’il devienne un gourbi

Dois-je vous l’avouer ces propos me renversent

Quand je vais boire un verre au caf du commerce

Parfois je crois revoir sur du papier jauni

La photo de Ptain dans mon verre de Vichy

La porte du bonheur est une porte troite

Qu’on ne me dise plus que c’est la porte droite

Qu’il ne faut plus rver et qu’il est opportun

D’oublier nos folies d’avant quatre-vingt-un.

Мені сказали, що ваші ідеї більше не в моді

Коли хочеш правити, це не так зручно

Звичайно, потрібно пристосуватися до місцевості

День за днем ​​додавайте у вино трохи води

Мені сказали в джунглях, що ми повинні керувати

Ми змушені ковтати махінації

Залишити надто дорогі проекти

Ми не пропустимо все це заради кульгавих качок

Двері до щастя – це вузькі двері

Сьогодні мені кажуть, що це правильні двері

Що більше не потрібно мріяти і що це доречно

Щоб забути наші дурості до вісімдесяти першого

Мені сказали проповідувати жертву

тих, хто не зміг відкрити рахунок у Швейцарії

Що ми повинні були змітати всі наші старі упередження

А ті, хто працює, отримали привілей

Мені сказали, що ви розумієте свої архаїчні ідеї

Це лише посилить економічну кризу

Отже, свобода в справедливішому світі

Це один із дещо застарілих гасел

Двері до щастя – це вузькі двері

Сьогодні мені кажуть, що це правильні двері

Що більше не потрібно мріяти і що це доречно

Щоб забути наші дурості до вісімдесяти першого

Потім інші прийшли набагато менш презентабельні

Хто говорив про Францію, стукаючи по столу

Хто сказав, що зміна - це закон маятника

Почнемо з видалення таблетки

Тоді необхідно буде обробити шкідниками мухотокс

Відновлення моральності за допомогою гільйотини

І просто звільнити погані союзи

Щоб той, хто б не тримався на босі

Двері до щастя – це вузькі двері

Сьогодні мені кажуть, що це правильні двері

Що більше не потрібно мріяти і що це доречно

Щоб забути наші дурості до вісімдесяти першого

Вони сказали, давайте будемо реалістами

Щоб було хороше в расистських газетах

Що цю дорогу стару країну треба було прибрати

Якби ми не хотіли, щоб він став гурбі

Чи треба тобі говорити, ці слова мене переповнюють

Коли я йду випити в café du commerce

Іноді мені здається, що я знову бачу на пожовклому папері

Зображення Птена в моїй склянці Віші

Двері до щастя – це вузькі двері

Не кажи мені, що це правильні двері

Що більше не потрібно мріяти і що це доречно

Щоб забути наші дурості до вісімдесяти першого.