La jeunesse - Jean Ferrat

Quand tu applaudiras sur la cendre du stade

Les garçons de l'été au torse de couleurs

Lorsque tu les verras vibrer devant l’estrade

Où Vilar et Planchon se firent bateleurs

Lorsque tu les verras sur les neiges en pente

Ecrire en noir et blanc et le risque et l’effort

Quand les filles riront avec leur peau brûlante

Et la mer qui ruisselle attachée à leur corps

Alors tu comprendras alors tu aimeras

La jeunesse la jeunesse la jeunesse

Quand ils t’agaceront ces sourires futiles

Ces vacarmes du soir ces indécents chahuts

Quand tu t’affligeras du juke-box imbécile

Et des danses nouvelles que tu ne danses plus

Quand le monôme idiot te barrera la route

Reviens donc sur tes pas ils mènent au printemps

Et tu murmureras pour celle qui t'écoute

Lorsque je faisais ça moi j’avais dix-sept ans

Alors tu comprendras alors tu aimeras

La jeunesse la jeunesse la jeunesse

Quand tu seras ému devant leur joie de vivre

Devant leur soif d’amour quand tu auras pleuré

Pour un Alain-Fournier vivant le temps d’un livre

Ou bien pour Guy Moquet mourant au temps d’aimer

Le temps d’aimer se perd le temps est ce qui passe

Le temps est ce qui meurt l’espoir est ce qui naît

Regarde ces garçons ces filles qui s’embrassent

Il va naître pour eux le temps que tu voulais

Alors tu aimeras alors tu salueras

La jeunesse la jeunesse la jeunesse

Коли ти плескаєш по попелу стадіону

Літні хлопчики з кольоровими торсами

Коли ви бачите, як вони вібрують перед сценою

Де Вілар і Планшон стали жонглерами

Коли бачиш їх на похилих снігах

Написання чорно-білим і ризик і зусилля

Коли дівчата будуть сміятися своєю палаючою шкірою

І струменеве море прикріпилося до їхніх тіл

Тоді ти зрозумієш, тоді полюбиш

Молодь молодь молодь

Коли вони дратують вас, ці марні посмішки

Цей вечір шумить ці непристойні ряди

Коли ти сумуєш за дурним музичним автоматом

І нові танці, які ти вже не танцюєш

Коли дурний одночлен стає на вашому шляху

Тож простежте свої кроки, які вони ведуть до весни

І ти будеш шепотіти для того, хто тебе слухає

Коли я це робив, мені було сімнадцять

Тоді ти зрозумієш, тоді полюбиш

Молодь молодь молодь

Коли ти зворушений їхнім бажанням жити

Перед їхньою жагою кохання, коли ти плакав

Для Алена-Фурньє, який живе часами книги

Або за Гая Моке, який помирає під час кохання

Час на кохання - це марна трата часу. Час минає

Час - це те, що вмирає, надія - це те, що народжується

Подивіться, як ці хлопці ці дівчата цілуються

Він народиться для них, скільки ти захочеш

То полюбиш, то привітаєшся

Молодь молодь молодь