Seul - Isabelle Aubret

On est deux mon amour

Et l’amour chante et rit

Mais à la mort du jour

Dans les draps de l’ennui

On se retrouve seul

On est dix à défendre

Les vivants par des morts

Mais cloués par leurs cendres

Au poteau du remords

On se retrouve seul

On est cent qui dansons

Au bal des bons copains

Mais au dernier lampion

Mais au premier chagrin

On se retrouve seul

On est mille contre mille

A se croire les plus forts

Mais à l’heure imbécile

Où ça fait deux mille morts

On se retrouve seul

On est million à rire

Du million qui est en face

Mais deux millions de rires

N’empêchent que dans la glace

On se retrouve seul

On est mille à s’asseoir

Au sommet de la fortune

Mais dans la peur de voir

Tout fondre sous la lune

On se retrouve seul

On est cent que la gloire

Invite sans raison

Mais quand meurt le hasard

Quand finit la chanson

On se retrouve seul

On est dix à coucher

Dans le lit de la puissance

Mais devant ces armées

Qui s’enterrent en silence

On se retrouve seul

On est deux à vieillir

Contre le temps qui cogne

Mais lorsqu’on voit venir

En riant la charogne

On se retrouve seul

Ми двоє моя любов

А любов співає і сміється

Але на смерть дня

В аркушах нудьги

Ми залишилися одні

Нас десять для захисту

Живі мертвими

Але прибитий їхнім прахом

На посту каяття

Ми залишилися одні

Нас сотня танцює

На балу хороших друзів

Але біля останнього ліхтаря

Але при першому душевному болі

Ми залишилися одні

Ми тисяча проти тисячі

Вірити в себе найсильнішим

Але в ту дурну годину

Де це робить дві тисячі мертвих

Ми залишилися одні

Ми мільйони сміються

З мільйона, який попереду

Але два мільйони сміються

Запобігайте тільки на льоду

Ми залишилися одні

Нас тисяча, щоб сісти

На піку фортуни

Але в страху побачити

Розтопіть це все під місяцем

Ми залишилися одні

Нам сто слава

Підказуйте без причини

Але коли шанс вмирає

Коли закінчується пісня

Ми залишилися одні

Ми ліг о десятій

У ложі влади

Але перед цими арміями

Які ховаються в тиші

Ми залишилися одні

Двоє з нас старіють

Проти часу стуку

Але коли ми бачимо, що йде

Сміється падаль

Ми залишилися одні