La Fanette - Isabelle Aubret

Nous tions deux amis et Fanette m’aimait

La plage tait dserte et dormait sous juillet

Si elles s’en souviennent les vagues vous diront

Combien pour la Fanette j’ai chant de chansons

Faut dire, faut dire qu’elle tait belle comme une perle d’eau

Faut dire qu’elle tait belle et je ne suis pas beau

Faut dire, faut dire qu’elle tait brune tant la dune tait blonde

Et tenant l’autre et l’une, moi je tenais le monde

Faut dire, faut dire que j’tais fou de croire tout cela

Je le croyais nous, je la croyais moi

Faut dire qu’on ne nous apprend pas se mfier de tout

Nous tions deux amis et Fanette m’aimait

La plage tait dserte et mentait sous juillet

Si elles s’en souviennent les vagues vous diront

Comment pour la Fanette s’arrta la chanson

Faut dire, faut dire qu’en sortant d’une vague mourante

Je les vis s’en allant comme amant et amante

Faut dire, faut dire qu’ils ont ri quand ils m’ont vu pleurer

Faut dire qu’ils ont chant quand je les ai maudits

Faut dire que c’est bien ce jour-l, qu’ils ont nag si loin

Qu’ils ont nag si bien qu’on ne les revit pas

Faut dire qu’on ne nous apprend pas, mais parlons d’autre chose

Nous tions deux amis et Fanette l’aimait

La plage est dserte et pleure sous juillet

Et le soir quelquefois, quand les vagues s’arrtent

J’entends comme une voix, j’entends… C’est la Fanette.

Ми були двома друзями, і Фанет любила мене

Пляж був безлюдний і спав під липнем

Якщо вони це пам’ятають, хвилі вам підкажуть

Скільки для Фанетт я співав пісень

Треба сказати, треба сказати, що вона була гарна, як водяна перлина

Треба сказати, що вона була гарна, а я не гарна

Треба сказати, треба сказати, що вона була темна, як дюна була блондинкою

І тримаючи другу й одну, я тримав світ

Треба сказати, треба сказати, що я був божевільним, щоб повірити всьому цьому

Я повірив у це нам, я повірив у це мені

Треба сказати, що нас не вчать підозріло ставитися до всього

Ми були двома друзями, і Фанет любила мене

Пляж був безлюдний і лежав під липнем

Якщо вони це пам’ятають, хвилі вам підкажуть

Чим для Фанетт закінчилася пісня

Треба сказати, треба сказати, що при виході з вмираючої хвилі

Я бачив, як вони розлучалися як коханці

Треба сказати, треба сказати, що вони сміялися, коли побачили, що я плачу

Треба сказати, що вони співали, коли я їх проклинав

Треба сказати, що це був день, коли вони плавали так далеко

Що вони так добре плавали, ми їх більше не бачимо

Треба сказати, що нас не вчили, але давайте поговоримо про інше

Ми були двома друзями, і Фанетт його любила

Пляж пустий і плаче під липнем

А вночі іноді коли хвилі зупиняються

Я чую як голос, чую... Це Фанет.