Le plat pays - Isabelle Aubret

Avec la mer du Nord pour dernier terrain vague

Et des vagues de dunes pour arrêter les vagues

Et de vagues rochers que les marÃ(c)es dÃ(c)passent

Et qui ont à jamais le cÅ ur à marÃ(c)e basse

Avec infiniment de brumes à venir

Avec le vent de l’est Ã(c)coutez-le tenir

Le plat pays qui est le mien

Avec des cathÃ(c)drales pour uniques montagnes

Et de noirs clochers comme mâts de cocagne

Où des diables en pierre dÃ(c)crochent les nuages

Avec le fil des jours pour unique voyage

Et des chemins de pluie pour unique bonsoir

Avec le vent d’ouest Ã(c)coutez-le vouloir

Le plat pays qui est le mien

Avec un ciel si bas qu’un canal s’est perdu

Avec un ciel si bas qu’il fait l’humilité Avec un ciel si gris qu’un canal s’est pendu

Avec un ciel si gris qu’il faut lui pardonner

Avec le vent du nord qui vient s'Ã(c)carteler

Avec le vent du nord Ã(c)coutez-le craquer

Le plat pays qui est le mien

Avec de l’Italie qui descendrait l’Escaut

Avec Frida la Blonde quand elle devient Margot

Quand les fils de novembre nous reviennent en mai

Quand la plaine est fumante et tremble sous juillet

Quand le vent est au rire quand le vent est au blé Quand le vent est au sud Ã(c)coutez-le chanter

Le plat pays qui est le mien.

З Північним морем як останньою пусткою

І хвилі дюн, щоб зупинити хвилі

І хвиля скелі, що проходять припливи

І які назавжди мають свої серця під час відпливу

З нескінченними туманами

Зі східним вітром Ã(c)почуйте, як він тримається

Рівна моя земля

З соборами для унікальних гір

І шпили чорні, як сальні жердини

Де кам'яні дияволи розбивають хмари

З плином днів за одну поїздку

І дощові доріжки тільки на добрий вечір

З західним вітром Ã(с)чути, як хочеться

Рівна моя земля

З таким низьким небом канал загубився

З небом таким низьким, що воно смирнене. З небом таким сірим канал навис

З таким сірим небом його треба пробачити

З північним вітром, що приходить до картелю

З північним вітром Ã(с)слухай його тріщить

Рівна моя земля

З Італією, що спускається по Шельді

З Фрідою Блондинкою, коли вона стає Марго

Коли сини Листопаду повернуться до нас у травні

Коли рівнина димиться і тремтить під липнем

Коли вітер сміється, коли вітер пшеничний Коли вітер південний, щоб(с)слухати, як він співає

Рівна моя земля.